У давні часи, коли люди жили серед дикої природи, їм ще не було знайоме поняття «культура». Але з часом люди розвивалися, отримували нові знання, вдосконалювали світ навколо себе. Таким чином, в життя увійшла культура, що представляє собою судження про життя, сукупність досягнень людства. Деякі не знають, чому культуру називають ” другою природою. Звідки пішла така взаємозв’язок? Спробуємо в цьому розібратися.
Звідки виникло поняття “культура”?
Багато хто часто протиставляють природу культури. Останнім часом, навпаки, її називають другою природою. Чи Справедливо це? Саме поняття з’явилося в Римі і означало спочатку агротехнічні культури. У давні часи людина займався їх вирощуванням і обробкою. Потім сенс слова придбав і інше значення. Культурою стали називати вдосконалення людини, а також її духовні якості.
Тобто культура буває матеріальної і духовної. Перша має на увазі під собою результат освоєння світу, явищ, предметів. Друга означає сукупність духовних цінностей. Культуру вчені-суспільствознавці називають другою природою. І це цілком обґрунтовано. Розберемося, чому.
Якою повинна бути культура?
По-перше, природа і культура тісно між собою взаємопов’язані. Головним завданням людства є гармонійне життя з природою. Людина безпосередньо залежить від неї, тому повинен надавати позитивний вплив. В іншому випадку він шкодить не тільки природі, але й собі. Проблема цивілізації полягає в тому, що вона здатна у великих масштабах знищувати природу. На сході про культуру кажуть: «Воістину вченим вважається той, хто дивиться на чужу дружину як на матір, на чуже майно – як на камені, а на всі живі істоти – як на себе самого».
Це вираження як не можна краще описує поняття культури. Саме таким і має бути цивілізоване суспільство.
Вплив людини на природу
Як було сказано раніше, з самого своєї появи людство впливає на природу тим або іншим чином. Вся його діяльність спрямована на це, і, безумовно, несе в собі різні природні зміни. Головним завданням людини є гармонійне співіснування з природою.
Але іноді своєю діяльністю людина порушує цю гармонію. Всі зміни, спрямовані на зміну природи людиною, носять назву культури. Щоб і далі існувати в природі, людина повинна дбайливо до неї ставитися. Тобто, змінювати, «обробляти» культуру, як він і обробляв землю, але у відповідності з законами природи.
Поява культури
На перший погляд, природа і культура – абсолютно різні поняття. Світ природи існує вже дуже давно. У неї завжди все гармонійно. Культура ж – це якийсь штучний світ, створений людиною. Проте, не можна забувати і те, що культура виникла саме з природи, точніше, в результаті взаємодії людини з природою. Іншими словами, культура – це штучне явище, і вона протилежна природі. Але, з іншого боку, вона як раз-таки і лежить в основі культури. Ще в давні часи, коли людині необхідно було притулок, їжу, знаряддя праці, він брав все з природи. Потихеньку ця діяльність переростає в певну систему і з’являється культура. З цього дня людство живе за рахунок природи, витягуючи з неї все необхідне, в той час, як паралельно існує в іншій природі – культурі, штучно створеної колись.
Культура не стоїть на місці. Вона весь час розвивається. На даний момент дуже важливо, щоб вона існувала в гармонії з первісною природою та її законами.
Наостанок
Сьогодні можна стверджувати, що культура – це і є друга природа. Така взаємозв’язок просто не може робити їх протилежними явищами.
