Біологічні ресурси Азовського моря. Господарське значення Азовського моря

Біологічні та берегові ресурси

За запевненням деяких вчених, біологічні ресурси Азовського моря мають ознаки нафтоносності. На підтвердження цього є два фактори:

  • наявність на узбережжі грязьових вулканів;
  • газове родовище на дні моря.

У районі Генічеська вже працює перша свердловина з газом, що підвищує значущість Херсонського регіону.

Береги Азова також мають поклади залізної руди, яку видобувають на Керченському півострові. Виявлені такі ж родовища на західному березі недалеко від Маріуполя.

Однак газом і залізною рудою не обмежується значимість Азова. Біологічні ресурси Азовського моря – це ще пісок річки Берда, яка впадає в Азовське море. У ньому міститься високий відсоток апатиту.

Ще один важливий біологічний ресурс Азовського моря – сіль. За нею на Сиваш їздили ще чумаки, а до них греки і скіфи. У XIX столітті видобуток солі в регіоні сягала 200 тисяч тонн. Проте пізніше конкуренцію склала Донбаська кам’яна сіль і поступово видобуток морської солі на Азові знизилася. Зараз її видобувають не більше 60 тисяч тонн в рік.

Сиваську затоку є також цінним комплексом хімічної сировини. Тут величезна кількість ропи, високий вміст хімічних елементів, які в деяких місцях вище в 20 разів, ніж в самому морі. До цінних елементів ропи відносять бром і магній, які вже використовуються деякими хімічними підприємствами Приазов’я і Північного Криму.