Радянський і російський музикант Андрій Державін був досить популярним на початку 90-х років минулого сторіччя. Що ж з ним стало сьогодні? Чи продовжує він творити? Все про біографії Андрія Державіна, особисте життя та сім’ї, творчому шляху читайте далі у статті.
Дитячі роки
Народився майбутній співак і композитор в Республіці Комі 20 вересня 1963 року. У родині, крім нього, батьки виховували ще і його молодшу сестру. Андрій навчався в музичній школі по класу фортепіано. В цей же час він брав участь у виступах самодіяльних колективів, де грав на гітарі та піаніно.
У загальноосвітній школі хлопчик теж був активним. Він відвідував секцію з вільної боротьби, брав участь в атлетичних змаганнях, представляючи свій навчальний заклад.
Вища освіта Андрій Державін отримував в Ухтинском індустріальному інституті. Вибір припав на цей навчальний заклад лише тому, що в місті не було інших вузів. Як каже сам музикант, у ті часи всі знали один одного, відвідували одні і ті ж секції, вчилися в одному університеті. В цьому ж вузі біографія Андрія Державіна зробила новий виток.
Початок музичної кар’єри
У ухтинском інституті разом зі своїм однокурсником Андрій заснував групу “Сталкер”. Спочатку вони грали виключно інструментальну музику, але питання вокалу поступово все ж зажадав рішення. Став співаком Андрій Державін. Біографія його з цього моменту змінилася. Музична кар’єра поповнилася цікавими і досить відомими у свій час творами.
Вперше Андрій заспівав пісню “Зірка”. Пізніше вона стала заголовною в однойменному магнітному збірнику групи. День запису пісні у 1985 році в студії вважається датою народження групи “Сталкер”. Ще в перший збірник пісень увійшли твори “Без тебе” і “Я не хочу пам’ятати зла”. Вони і принесли популярність молодому колективу.
Популярність альбому “Зірка” призвела до того, що колектив був взятий на поруки філармонією Сиктивкара. Разом з нею в рамках гастрольних турів “Сталкер” об’їздив половину Радянського Союзу. Поп-напрям групи припало до душі більшості молоді, яка постійно танцювала під її пісні.
З 1989 року біографія Андрія Державіна пов’язана з Москвою. Він з Сергієм наглядати за вогнищем (співзасновником групи) переїхав до столиці, і на студії “Синтез” було записано ще 2 альбоми: “Життя у вигаданому світі” і “Новини з перших рук”.
Сольні виступи
У 1992 році “Сталкер” припинив своє існування. До цього моменту разом зі своїм другом Державін записав пісню “Не плач, Аліса”. Вона принесла хлопцям небувалу популярність, але в свій репертуар її забрав пізніше Андрій. За неї друзі отримали премію “Пісня року-92”.
З моменту виходу хіта “Не плач, Аліса” став мегапопулярним Андрій Державін. Біографія, особисте життя і сім’я виконавця цікавили багатьох фанаток. Вони влаштовували істерики на його концертах, чатували у службових входів.
Але це не стало причиною зіркової хвороби співака. Він все так же продовжував трудитися над новими композиціями. В результаті світло побачили не просто хіти, а основа трек-листів того часу. В біографії співака Андрія Державіна варто виділити такі пісні:
- “Катя-Катерина”;
- “Чуже весілля”;
- “Журавлі”;
- “У перший раз”;
- “Забудь про мене”;
- “Веселі гойдалки”;
- “Та, яка йде в дощ”.
Всього співак випустив 2 збірки, які розкуповувалися практично моментально з полиць музичних магазинів. У журналах постійно друкували біографію Андрія Державіна, фото розбирали на постери дівчатка-підлітки. Його популярність була порівнянна з групою “Ласкавий травень”, з солістом якої Юрієм Шатуновим багато знаходили у Андрія зовнішню схожість.
Популярність, численні шанувальниці і активна творча біографія Андрія Державіна особистому житті ніяк не заважали. Він завжди залишався вірним сім’янином.
Робота в журналі і на телебаченні
З приходом небувалої популярності на Державіна посипалися й інші цікаві пропозиції. На початку дев’яностих він займає посаду музичного редактора в журналі “Комсомольская життя”. Потім він з’являється в ролі ведучого програми “Ширше коло” на Центральному телебаченні. Також він стає членом журі популярної дитячої програми-конкурсу “Ранкова зірка”.
Атестат музичної школи дозволяє йому відмінно розбиратися в багатьох нюансах виконавського мистецтва, тому він чудово справлявся зі своїми обов’язками, які отримав в описаних вище проектах.
Дружба з Ігорем Тальковим
На початку дев’яностих Ігор Тальков був не менш популярним. І хоча Андрій виступав трохи в іншому стилі музики, ці два композитора подружилися. Вони неодноразово виступали на одній сцені. І навіть в трагічний день вбивства Талькова вони співали на одному концерті.
Смерть друга стала справжнім ударом для Державіна. Він зробив все, що міг, аби організувати похорон. У наступні роки співак постійно всіляко допомагав його сім’ї, вважаючи це своїм обов’язком в пам’ять про друга. У 2006 році Андрій знявся в документальному біографічному фільмі про В. Талькова “Я повернуся”.
“Машина часу”
У 2000 році рок-групи “Машина часу” терміново потрібен клавішник. А. Макаревич запропонував Андрію спробувати себе в цій ролі. Він погодився і став частиною цього колективу. З цього моменту і до 2017 року біографія Андрія Державіна була нерозривно пов’язана з “Машиною часу”, а сольні виступи практично припинилися. Разом вони записали 10 альбомів.
У 2014 році діячі культури РФ підписали звернення на підтримку позиції Ст. Путіна щодо України і Криму. Це стало одним з ключових моментів догляду музиканта з групи. Адже всім відомо, що її лідер А. Макаревич неодноразово публічно виступав з критикою дій російського уряду в цьому питанні.
Андрій Державін – композитор
Цей талановитий чоловік навіть під час співпраці з “Машиною часу” не припиняв творити. Тільки в цей період його основною діяльністю стає твір мелодій і аранжування. Його композиції стали частиною багатьох фільмів.
Вперше його музика прозвучала в картині “Танцюрист” (2003 року). Потім були випущені 19 і 20 серії мультфільму “Ну, постривай!”, для яких він написав мелодії.
2007 рік ознаменувався виходом картини А. Абдулова “Лузер”, авторство музики в якому належить теж Андрію Державіну. Ще через 2 роки з’явилася композиція для фільму “Циганки” А. Пиманова.
У 2010-му він допоміг з озвучуванням відразу двох проектів: фільму “Одружити мільйонера” і мультфільму “Пригоди Кошеняти і його друзів”. А ще 7 років, до 2012 року, в мультсеріалі “Дивовижні пригоди Хоми” він був головним композитором.
Крім всього цього, Державін двічі з’являвся в ролі-камео в фільмах. Це були “Ділки. Бути разом” (2008) і “Чоловік у моїй голові” (2009).
Особисте життя
За роки творчості багатьма цікавими фактами поповнилася біографія співака Андрія Державіна. Особисте життя при цьому їм завжди ретельно приховувалася. Він каже, що історія його сім’ї не повинна бути надбанням громадськості. Тому про неї відомо дуже мало. Навіть у соцмережах на фото частіше представлені робочі моменти, а не його рідні та близькі.
Свою першу і єдину дружину Олену Шахутдинову Андрій зустрів ще в інституті. З тих пір вони не розлучалися, доводячи всім, що знамениті люди можуть бути вірними. У 1986 році у них на світ з’явився первісток Владислав. Донька ж Ганнуся народилася аж в 2005-м.
На даний момент Андрій Державін – дідусь. Син подарував йому двох онуків: Алісу і Герасима. Багато припускають, що вибір імені для дівчинки був не випадковий, так як небувалу популярність Державін придбав саме з піснею “Не плач, Аліса”. Тепер у його внучки є персональна колискова.
Цікаві факти
Крім описаних вище творчих проектів, Андрій Державін часто співпрацював і з іншими музикантами. Так, він був клавішником і аранжувальником пісень в альбомі А. Кутікова “Танці на даху”, з Альоною Апіної і Михайлом Добриніним створені композиції “Кілька годин любові” та “Не забувай друзів”, з М. Моргулісом записано 3 альбоми.
Оскільки в дитинстві і молодості Андрій активно займався спортом, зараз він виступає за футбольну команду зірок культури “Старко”.
Роман Абрамович навчався в один час з Державіним в ухтинском інституті.
У 1994 році від Російського дворянського суспільства отримав титул графа за внесок у культуру.
У статті детально описана біографія Андрія Державіна, сім’я і творчий шлях. На даний момент він не зупиняється на досягнутому. Тому чекаємо від нього нових цікавих проектів.
