В літературі і живопису
Найвідомішими прикладами в літературі є:
- Присутність годинника з боєм в трагедії Вільяма Шекспіра «Юлій Цезар».
- Там же – наявність у героїв капелюхів.
- Гасова лампа, описана в трагедії «Пугачов», що належить перу Сергія Єсеніна.
Іноді анахронізм застосовується в якості свідомого художнього прийому, наприклад, у творах, де зображуються подорожі в часі.
У живопису анахронізми характерні для таких епох, як: Середні віки, Відродження, класицизм (частково). Тоді античних і біблійних персонажів нерідко зображували у шатах і антуражі епохи, сучасниками якої були художники. Або ж в картинах знаходили відображення уявлення про минувшину, притаманні тим періодам. Так, наприклад, художник Чезаре Дженнарі в 18 столітті зобразив Орфея, який є персонажем античних міфів, зі скрипкою в руках, яка отримала форму, присутню на картині, лише в епоху Ренесансу.
Відміну від архаїзму та історизму
Анахронізм – це поняття, яке слід відрізняти від схожих, але не рівноцінних йому архаїзму та історизму. У чому полягає ця відмінність?
Архаїзм походить від давньогрецького слова ἀρχαῖος, що означає «давній» і позначає слова, які або застаріли, або вийшли з широкого вжитку. У сучасній мові їх замінюють синонімами. Поява архаїзмів в мові є наслідком розвитку мови і оновлення її словникового складу.
Прикладами архаїзмів є такі слова, як: іже, щоки, краса, мовити. Вони замінені відповідно на наступні: які, щоки, краса, говорити. Але при цьому не потрібно плутати архаїзми з историзмами.
Історизми – це слова, які позначають назви предметів, які існували колись, але на сьогоднішній день повністю зникли з нашого життя, так як зникли самі предмети або явища, що називалися ними. Цей розряд слів відносять до пасивного словника, і в сучасній мові синонімів у них немає.
Прикладами историзмов є:
- Тиун.
- Боярин.
- Смерд.
- Братина.
- Лікнеп.
- Продподаток.
- Непман.
