Театр
Театр міцно увійшов в життя Баталова ще тоді, коли він проживав у Бугульмі. Незабаром після закінчення Школи-студії МХАТ Олексій влився в творчий колектив Театру Радянської армії. На його сцені артист виступав протягом трьох років, а потім перед ним відчинив свої двері МХТ імені А. П. Чехова, в якому багато років працювали його батьки. В цьому театрі, тим не менш, Баталов також не затримався. У вільне плавання артист пішов уже в 1957 році.
Перші ролі в кіно
З біографії Олексія Володимировича Баталова випливає, що вперше він опинився на знімальному майданчику ще в шкільні роки. У 1944 році на глядацький суд була представлена картина «Зоя» Лео Арнштама. Фільм розповідає про трагічну долю знаменитої радянської партизанки.
Наступний фільм з участю Баталова побачив світ лише десять років потому. Артист виконав роль Олексія Журбіна в драмі «Велика родина» Йосипа Хейфіца. Фільм оповідає про трьох поколіннях родини потомствених суднобудівників. У житті Олексія, одного з її представників, настає чорна смуга. Молода людина рве зв’язок з родиною, втрачає роботу, від нього йде кохана дівчина. Однак він не опускає руки і починає боротися за своє щастя.
Далі Олексій виконав невелику роль в історичній драмі «Михайло Ломоносов», втілив образ ключового персонажа в драмі «Мати». Потім Йосип Хейфіц покликав Баталова в свій новий фільм. У картині «Справа Румянцева» артист блискуче зіграв водія-далекобійника Сашу. Він створив образ інтелігентного, сильної духом людини, в якому і полюбився режисерам. Акторові стали навперебій пропонувати ролі.
