Західна Африка: країни та їх особливості

Країни Західної Африки

Західні регіон материка вважається найбільшим як за чисельністю населення, так і за кількістю вхідних в нього держав – в загальній складності їх 16. Найбільшою за кількістю населення є Нігерія, в якій проживає 196 мільйонів чоловік. Після неї йдуть Нігер (22 млн осіб) і Мавританія (4,3 млн чол.). Найбільшими за площею є Нігер (1 267 000 км2) і Малі (1 240 000 км2).

Найзахідніша в Африці країна – Кабо-Верде. Вона також є найменшою в регіоні по площі і чисельності населення в регіоні. Кабо-Верде розташовується на островах Зеленого Мису в Атлантичному океані. Від узбережжя материка їх відділяє близько 600 кілометрів.

Країни Західної Африки не користуються великою увагою мандрівників. Інфраструктура і транспортна система тут практично не розвинені, а умови для відпочинку не піднімаються вище базового рівня.

Історія

Майже всі держави Західної Африки є колишніми колоніями Великобританії і Франції. Саме вони найдовше зберігали свій вплив. До появи європейців в регіоні існували великі державні утворення. Тут розташовувалася Імперія Гана, імперії Малі і Сонгай.

У період Великих географічних відкриттів на африканському узбережжі Атлантичного океану з’явилися європейські першовідкривачі. Спочатку освоєння регіону йшло повільно із-за численних тропічних хвороб – жовтої лихоманки, малярії, сонної хвороби і т. д.

В кінці XIX століття, з винаходом ліків від місцевих недуг, колонізація прискорилася. Західна Африка стала головним постачальником слонової кістки, дорогоцінних каменів та металів, а також безкоштовної робочої сили. У той час в регіоні винищили величезна кількість ссавців, включаючи слонів, леопардів, шимпанзе, а работоргівля досягла величезних масштабів.

Першою країною, яка отримала незалежність від європейців, є Гана (1957), за нею в 1960 році пішли Нігерія і Мавританія. Незважаючи на вільний статус, від рабства країни Західної Африки відмовлятися не поспішали і випадки примусу до праці чи торгівлі людьми фіксувалися навіть у 2000-х роках. У Мавританії рабство заборонено з 1981 року, однак і зараз вона залишається країною, де рабовласництво не переслідується владою.