Етимологія
Слово «вагомий» веде своє походження від іменника «вагу», яке утворилося від форми, пов’язаної чергуванням зі словом «висіти». Останнє походить від давньоруського і старослов’янського висѣти, які утворені від праслов’янського visěti.
Слово «причина» є спорідненим давньоіндійським:
- cinṓti, cayati – «накладає, збирає, має, будує, становить»;
- cayas – «купа»;
- kayas – «тіло».
Передбачається, що від цих давньоіндійських слів сталося праслов’янське, що перейшло у давньоруський і старослов’янська у вигляді «чинъ», що означає «правило, порядок, чин, посаду, науковий ступінь, збори». А вже в російській мові слово склалося з двох частин – «за» і «чин».
Дитинство золоте
Розглянувши значення і походження складових слів, перейдемо до значення виразу «вагомі причини». Як його правильно розуміти? Щоб відповісти на це питання, звернемося до звичайного життєвого досвіду.
Недарма таку пору людського життя, як дитинство, називають золотою. В нормальній сім’ї маленька людина постійно знаходиться під пильною увагою мами і тата, хоча і суворих, але справедливих, уважних і люблять. А якщо пощастить, то і добрих бабусь з дідусями.
Старші беруть на себе обов’язки по керівництву життям дитини. Саме вони знають і радять йому або навіть вимагають від нього, як йому потрібно робити, який робити вибір, як себе вести.
Наприклад, коли у дитини в молодшій школі відбувається конфлікт із однокласниками, він біжить до мами з татом, які допомагають йому знайти вихід з положення. Вони керуються власним життєвим досвідом та моральними установками. І син чи донька з вдячністю слідують порадам старших і, погодившись з ними, намагаються вирішити ситуацію.
