Вторгнення касити
Царство Хаммурапі виявилося порівняно неміцним. Області, де знаходилося Вавилонське царство, стали об’єктом домагань касити – племені, яке жило в горах Загроса. У 1742 р. до н.е. під проводом вождя Гандаша вони вторгаються у Вавілонію. Державі було завдано серйозної шкоди, що дозволило Гандашу іменувати себе царем Аккада, Шумеру та Вавилону, але в реальності завоювання країни ще не відбулося. Можливо, вавілонянам удалося б зібратися з силами і вигнати кочівників, але в цей же час на них обрушилися войовничі індоєвропейські племена хетів. У результаті воєн, що тривали весь XVII ст. до н. е., касситам вдалося підпорядкувати собі Вавилонське царство.
Як це часто буває, що стоїть на більш високому культурному рівні підкорений народ зумів прищепити завойовникам свою культуру. Касситский пантеон злився з вавилонським так міцно, що цар Агум здійснив похід проти хетів з метою повернути захоплені ними вавилонські святині. При касситской династії Вавілонське царство не було сильним гравцем на політичній арені. Воно визнавало зверхність Єгипту і встановив з ним торговельні взаємовідносини. Багато єгипетські фараони одружувалися на царівна з касситской династії.
Зміна відносин між двома державами відбувається при значному ослабленні Єгипту за часів правління фараона Ехнатона (1375 – 1336 р. до н. е..) Касситские царі вирішуються на проведення самостійної зовнішньої політики і навіть підтримують домагання хеттів на єгипетські території. Однак справжнього могутності Вавилона досягти так і не вдалося. У XIII-XII ст. до н. е. йому знову доводиться вступати в виснажливі війни з Ассирією і Еламом. В 1150 р. до н. е. касситское держава була розгромлено еламіти.
