Що таке презумпція невинуватості та її значення в доказуванні. Принцип презумпції невинуватості

Що говорить Основний закон?

Потрібно відзначити, що обвинуваченого невинним вважає сторона обвинувачення, а закон. У Конституції презумпція невинності виражається наступним чином:

Кожної людини, який звинувачується в тому, що він скоїв злочин, необхідно вважати невинним. Його винність повинна бути доведена в порядку, передбаченому законом. Її встановлює тільки суд.

Свою невинність обвинувачений не повинен доводити.

Всі виникаючі на судовому процесі сумніви в тому, що особа винна, необхідно тлумачити на користь обвинуваченого, якщо вони не можуть бути усунені.

Затвердження в Конституції презумпції невинуватості є відображенням того, що держава тим самим виконує свій обов’язок з охорони гідності особистості як абсолютної і невід’ємного суб’єктивного права.

Висновки з конституційних положень

Із зазначених вище положень випливає наступне:

Доводити провину завжди повинен обвинувач, а не обвинувачений – свою невинність.

На користь обвинуваченого трактуються сумніви не лише щодо його провини, але і з приводу інших фактичних обставин, присутніх у справі.

Обвинувачену особу не можна піддавати строгостей і обмеженням, є невиправданими (таким, наприклад, як застосування примусових заходів), які заздалегідь виходять з мети покарати його за вчинене.

Ніхто не має права поширювати інформацію в публічному просторі, якщо вона може створити уявлення про обвинувачуваного особі як про злочинця.

Кожен, кого піддали кримінальному переслідуванню без обвинувального вироку суду, може розраховувати на відшкодування йому шкоди державою – як матеріального, так і морального.

Правовий статус особистості повинен дотримуватися і у всіх інших галузях права – в соціальній, трудовій, виборчої, житлової та інших.

Таким чином, поряд із застосуванням презумпції невинуватості в кримінальному процесі вона повинна дотримуватися і представниками публічної влади.