Історія відкриття
Про те, що таке неон, стало відомо лише в кінці XIX століття. До цього наука відкрила лише два інертні гази – аргон і гелій, які займають перший і третій періоди таблиці Менделєєва. При цьому місце другого періоду залишалося порожнім, тому дослідники припускали про існування в природі, як мінімум ще одного подібного речовини. У 1997 році шотландський хімік Рамзай навіть присвятив йому доповідь, який так і називався «Невідкритий газ». А вже в наступному році йому пощастило виявити відсутній елемент.
Щоб знайти його, вчений аналізував гелій і арагон, вивчав склад мінералів, але успіх прийшов, коли той звернувся до повітрю. Він сжижал і повільно испарял газову суміш, а потім по фракціях пропускав її через спеціальну розрядну трубку з електричним струмом. Невідкрите речовина повинно було мати властивості близькі до гелію, тому Рамзай сподівався виявити його в самій легкої фракції, яка випарується раніше всього.
Так і сталося. Взаємодіючи з електронами в трубці, перша фракція повітря почала світитися, і поряд зі спектром гелію і аргону учений побачив і інші лінії. Вони стали підтвердженням того, що існування раніше невідомого газу. Відкритому елементу Рамзай дав грецька назва «неон», що в перекладі означає «новий».
