Фізико-хімічне розуміння кольору
Поняття терміна, що ми розбираємо у цій статті, може мати не тільки фізичний, але і біологічний характер. А також існує безліч слів з коренем “колір”, наприклад квітник, квітка, цвітіння, квітконіжка і т. п. При визначенні даної мовної одиниці важливо чітко розуміти, про що йде конкретно мова.
Кольори об’єктів є комплексним результатом взаємодії декількох факторів, наприклад таких як якісна характеристика поверхні, температурний показник, відносна величина швидкості руху об’єкта або суб’єкта і т. д. У загальній складності за допомогою даних факторів визначається довжина хвилі електромагнітної природи.
Визначення того, який колір перед нами, обумовлюється наявністю хромофорів – особливої групи ненасичених атомів, що відповідають за колір хімічної сполуки. Також не слід забувати і про поглинає електромагнітне випромінювання, яке присутнє незалежно від забарвлення.
Група карбонільних сполук З = Про відноситься до хромофорам, які поглинаються хвилями в межах 280 нанометрів, проте містять дану групу кетони не володіють кольором. Запропонував хромофорную теорію у 1878 році вчений з Німеччини Отто Вітт. У хромофорні речовини входять з’єднання з азотистої групою (N = N), нитрогруппой (NO2), нитрозогруппой (N = O) і карбонільної групою (C = O ).
Людина часто звертає увагу на такі речі, як, наприклад, наявність кольору квітів. Однак у залежності від характеристик світлової хвилі колер рослини або будь-якого іншого об’єкта може змінюватися. Також не будемо забувати про те, що довжина поглинутого світла впливає на сприйняття відтінку.
Фізична оптика визначає світ як випромінювання електромагнітної природи, що сприймається оком людини. Короткохвильові межі визначаються за допомогою позначення діапазону спектру, який займає світло, і відповідає довжині хвилі у вакуумі: 380 – 400 нм або 750 – 790 ТГц. Довгохвильову кордон укладають в проміжок від 760 до 780 нанометрів (385-395 ТГц).
