Шлях «з варяг у греки» – водний шлях з Балтійського моря в Візантію через Східну Європу, який використовувався в основному для переміщення торгових суден. Також це один з водних шляхів переселення варягів у Південно-Східну Європу й Малу Азію (X-XIII століття).
Для Русі це був важливий торговий шлях, по якому руські купці могли вести торгівлю із Скандінавією і Візантією.
Початок функціонування шляху «з варяг у греки» відноситься до початку X століття. Найбільш шлях значення мав в X-XI століттях. В кінці XI століття Русь почала торгівлю із Західною Європою і шлях «з варяг у греки» поступився важливість іншим торговельним шляхам – Припятско-Бузькому, Західно-Двинскому і іншим.
Цікаво, що водний шлях спочатку використовувався варягами для набігів на розвинені міста і країни Європи, а також на Візантію. Лише потім він став торговим. Крім цього, варяги «подселялись» до різних племен, включаючи слов’янські. В ті часи, коли у східних слов’ян формуються племінні союзи, у прибалтійських слов’ян вже були державні утворення, князі, дружини і пророблена релігія. З таких місць і йшли переселення на схід (берега озера Ільмень). Саме там і розпочав князювання Рюрик.
З-за роздробленості Русі, занепаду Візантії і централізації в Скандинавії торговий шлях «із варяг у греки» втратив своє значення. Остаточно кінець торгового шляху було покладено, коли ординці захопили Нижнє і Середнє Подніпров’я.
Карта-схема шляху «з варяг у греки».
Пропонуємо Вашій увазі детальну карту торгового шляху «з варяг у греки».
