Сюжет
У романі Бронте “Джейн Ейр” розповідь ведеться від першої особи – від особи дівчини-безприданниці (у фіналі, правда, вона несподівано отримує велику спадщину). Головна героїня народилася на півночі Англії, її батьки померли, коли вона була зовсім маленькою. На виховання сироту взяв містер Рід – дядько по материнській лінії. Але й він незабаром помер.
У перших розділах роману Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» доля головної героїні нагадує долю Попелюшки. Тітки, двоюрідні сестри не люблять Джейн. Дівчинка страждає від самотності й нерозуміння. Але на відміну від казкового персонажа, героїня Бронте, звичайно, не працює від світанку до заходу. Вона читає пригодницькі книги, сховавшись від родичів в найдальшій кімнаті родової садиби. Але незабаром Джейн відправляють в Ловудскую школу.
У навчальному закладі головній героїні доводиться пережити чимало випробувань. Вчителі тут суворі, якщо не сказати жорстокі. Але головним випробуванням для дівчинки стає смерть подруги.
Після закінчення школи Джейн Ейр подає в газету оголошення про пошук роботи. І тут же отримує місце гувернантки дев’ятирічної дівчинки в багатий маєток. Варто сказати, що героїня Бронте не відрізняється красою. Її чесноти – мудрість, доброта, терпіння.
Коли молода гувернантка приїжджає в маєток, господаря немає на місці. З ним вона познайомиться пізніше. Містер Рочестер – досить негарна людина, але з неймовірною чарівливістю. Він не одружений, а підопічна Джейн, як пізніше виявляється, дочка жінки, з якою Рочестер складався коли-то в любовному зв’язку.
Через деякий час головна героїня розуміє, що без розуму від господаря маєтку. Проте будинок, яким він володіє, зберігає в собі немало загадок. Вже в перші дні приїзду звідкись зверху Джейн чує дивні звуки. А трохи пізніше, коли в будинок є гості, відбувається страшна подія. Якийсь Річард Мейсон, приятель Рочестера, отримує поранення, про походження якого Джейн дізнається пізніше. До цього варто додати пожежа в кімнаті господаря. Рочестер не гине у вогні виключно завдяки гувернантці, приспіла вчасно.
Одного разу господар будинку робить Джейн пропозицію. Дівчина, безумовно, погоджується. І тільки в день весілля вона дізнається страшну таємницю свого обранця. Виявляється, моторошний сміх, що лунає згори, належить його давно збожеволілої дружині. Розлучення з душевнохворими в Англії 19-го століття були заборонені. Рочестеру довелося багато років ховати свою божевільну дружину на горищі. Поки одного разу вона не влаштувала пожежа майже повністю знищила старовинний маєток…
