Де це спостерігається?
Краще всього знають, що таке регресія, психотерапевти, змушені працювати з індивідуумами, які страждають невротичними розладами або інфантилізмом. Регресія – це одна з форм, яка допомагає людині впоратися з емоційним перенапруженням. Фахівці відзначають, що вона досить сильно відрізняється від альтернативних способів боротьби з проблемою. Заміщення, генералізація допомагають зберегти структуру діяльності, а ось розглянуте явище змінює потреби, мотивацію. Все це призводить до деградації якостей особистості. Процес протікає дуже швидко, особливо в умовах відсутності сторонньої допомоги.
У той же час відомі випадки, коли явище приносило індивідуумам користь. Так, в рамках когнітивного теоретичного підходу прийнято говорити про значущість регресії як методики звернення до спрощеними схемами, допомагає пізнати себе, проблему, шляхи її вирішення. Відштовхуючись від простого розуміння, можна з часом домогтися прогресу особистості.
Протиріччя і загальний підхід
Як було згадано вище, значення слова «регресія» психологами, психотерапевтами визначено ще з минулого століття. Сучасні методологи, проте, відзначають, що експериментальних досліджень було організовано всього кілька, тому якихось реальних підтверджень теоретичних выкладкок немає і донині, а механізми, через які реалізується особистісна регресія, зовсім не вивчені. Ще тільки належить ознайомитися з проявами цього явища, сформулювати, наскільки воно значимо. Позиції, яких дотримуються провідні психоаналітики сучасності, багато в чому суперечать один одному.
Можна сказати точно, що всі види регресії передбачають повернення до минулого, в дитинство, до засвоєним раніше моделям поведінки. Тобто фактично людина з поточної щаблі розвитку повертається на вже пройдену ним раніше. У психології таке явище говорять як про зниження організаційного рівня. Фактично спостерігається примітивізація.
