Размягчаемость
Це механічне властивість матеріалу, відомий ще й під найменуванням водостійкість, відображає, якою мірою змінюється міцність при зволоженні випробуваного об’єкта. Порівняння проводиться з сухим предметом. Відомо, що зазвичай матеріали, поглинаючи воду, стають менш міцними, так як тверді компоненти можуть розчинитися, глинисті – набрякнути. Місця, де кристали зростаються між собою, можуть постраждати під впливом вологості за рахунок розчинення одного з компонентів, менш стійкого щодо рідини. Водний шар розклинює об’єкт, якщо прилягає прямо до поверхні.
Стійкість до води стосовно до каменів – механічне властивість матеріалу, яка оцінюється за спеціальною шкалою. Коефіцієнти виявляють за досить простою формулою: знаходять, як співвідносяться між собою міцність сухого і зволоженого матеріалу. Перш ніж провести дослідження, сухий зразок, для якого параметри вже отримані, на два дні поміщають в рідину. Після цього можна починати безпосередньо стиснення.
Про цифрах
Якщо деякий матеріал зовсім не розчиняється в рідині, зазначений коефіцієнт для нього становить одиницю. Такими якостями відрізняються сталь і скло, а також кілька підвидів гранітного каменю. А ось деякі руйнуються вже тільки за рахунок насичення водою. Класичний представник такої групи – крейда.
Якщо зазначений коефіцієнт становить 0,7 і менше, сировину можна використовувати при створенні конструкцій, потенційно контактують з водою. Наприклад, якщо потрібно побудувати фундамент для будівлі у вологому кліматі, з високим рівнем вологості ґрунту, такий матеріал категорично не підходить. Якщо відомо, що в процесі експлуатації об’єкт буде постійно контактувати з водою, в рамках випробування відразу перевіряють його в насиченому водою стані, щоб не переоцінити міцність.
