Глисти у собак, цуценят: ознаки, симптоми, особливості лікування та профілактика

Види

Більшість глистів дуже схожі між собою. Для визначення виду паразита потрібно володіти одним з ефективних методів, а саме знаннями ситуаційних та екологічних факторів, при яких може розвиватися той чи інший паразит:

  • Приміром, собача токсокара має можливість потрапити в організм цуценят в момент внутрішньоутробного розвитку, так як личинки і яйця мають можливість мігрувати через грудне молоко і плаценту, тому існує висока ймовірність передачі інфекції.
  • Дорослі заражаються частіше всього в момент вживання м’яса свині, вівці, гризунів і птахів, у яких присутні личинки паразитів.
  • Підчепити огірковий ціп’як можна абсолютно випадково з-за проковтування зараженої блохи, в якій присутні яйця гельмінтів.
  • Собачим волосоголовцем інфікуватися можна, бігаючи по вологій траві, так як мокра грунт – це сприятливе середовище для формування черв’яків.
  • До різновиду стрічкових відноситься не тільки огірковий ціп’як, але і широкий лентец. Основною відмінністю їх вважається довжина. Приміром, лентец досягає 15 м і є найбільшим видом, що паразитують в організмі собаки. Заробити таку проблему можна через вживання в їжу зараженої риби.
  • У момент укусу однієї собаки інший існує ймовірність заразитися серцевим хробаком і іншими дирофілярій, які мешкають під шкірним покривом.
  • Велику небезпеку становлять ті регіони, в яких є епідемії комах, які є переносниками гельмінтів. Зараження эхинококком відбувається в момент вживання собакою ураженого м’яса тварини, частіше усього домашнього худоби.
  • Досить часто собак вражають різні види трематод, в основному китайська двуустка, котяча двуустка, а ще японська шистосома.
  • Інвазія можлива при використанні тварин у їжу інфікованої личинками води, пуголовків і сирої риби.