Хто є автором казки “Гензель і Гретель”? Прийнято вважати, що вона належить перу німецьких письменників і фольклористів – братам Якобу і Вільгельм Грімм. Хоча відомо також, що вони тільки записували фольклорні історії, літературно обробляючи для публікації.
Однак Вільгельм і Якоб проробили величезну роботу. Вони почали збирати казки, слухаючи їх у виконанні сказителей Гессенских земель, було це ще в 1807 році. “Гензеля і Гретель” ж вперше розповіла дружина Вільгельма. Згодом ця історія увійшла в збірку “Дитячі і сімейні казки”, який побачив світ у 1812 році (адаптований для юних читачів, частина творів з’явилася окремим виданням лише в 1925 році).
Ця казка, багаторазово видана, перекладена на інші мови, здобула надзвичайну популярність як серед юних, так і дорослих читачів. На основі цієї історії ставилися мультфільми, повнометражні ігрові фільми, опери, малювали ілюстрації і комікси. Німеччиною була випущена серія поштових марок, що ілюструють елементи сюжету, а Монетний дім Франції навіть викарбував золоті і срібні монети під загальною назвою “Гензель і Гретель”.
Ця історія (інакше її іноді називають “Пряниковий будиночок”) про маленьких брата і сестру, які, заблукавши, зустрічають у лісі страшну відьму, яка живе в пряничному будиночку. Перехитривши її, діти рятуються від смерті і повертаються до батька.
Витоки казки
Вченими було зроблено припущення, що, найвірогідніше, сюжет цієї казки сходить до конкретного історичного періоду, згодом названий “Великим голодом”. Це лихо спіткало північну Європу на початку XIV століття. Причиною його стали несприятливі погодні умови, що послідував потім неврожай, нестабільні ціни і постійні війни, разорявшие народи.
Зросла злочинність, загальноприйняті моральні норми перестали діяти, почастішали випадки, коли батьки, не здатні прогодувати своїх дітей, не тільки кидали їх напризволяще, але і продавали. Можливо, що свідченням з’явився в ті роки канібалізму був якраз образ зловісної відьми з лісу. Що стосується будиночка, зробленого із здобного тіста, то відомо, що ще у стародавніх римлян існував звичай пекти такі будиночки для домашнього вівтаря. Потім їх з’їдали, що означало єднання з богами. Отже, давайте згадаємо сюжет цього твору.
Початок. Камінці і крихти
Жив та був на узліссі дроворуб. Родина його була дуже бідна, заробітки малі. А у нього двоє діточок – як їх прогодувати? І ось якось у відповідь на його скарги запропонувала йому дружина:
“Завтра ранешенько виведемо дітей в саму гущавину лісу; там розведемо їм вогник і кожному дамо ще по шматочку хліба в запас, а потім підемо на роботу і залишимо їх там. Вони звідти не знайдуть дороги додому, і ми від них позбудемося”.
Шкода було дроворуба своїх діток, але все ж в кінці кінців він погодився з дружиною.
А Гензель і Гретель всі чули. Вночі хлопчик підвівся, вийшов у двір і набрав повні кишені білих маленьких камінчиків, валявшихся біля будинку. Рано вранці повели їх батьки в ліс за дровами. Гензель все кидав потихеньку на стежку камінці, поки вони йшли. Потім дорослі розпалили дітям багаттячко і веліли відпочивати, а вони, мовляв, підуть у ліс рубати дрова. Брат з сестрою сіли біля вогню, з’їли свій хліб і заснули. А прокинувшись, дівчинка і хлопчик побачили, що вже зовсім стемніло. Але ось зійшов місяць, і кинуті Гензелем білі камінчики на стежці засяяли, немов монетки. Так, хоч і до ранку, але діти все ж відшукали правильний шлях і повернулися додому.
Через якийсь час стала дружина знову говорити дроворуба:
“Хлопців треба спровадити. Ми їх ще далі в ліс заведемо, щоб вони вже ніяк не могли розшукати дороги до будинку. А то й нам пропадати разом з ними доведеться”.
І знову поступився їй чоловік. Хотів було Гензель набрати камінців-голяка у дворі, але виявилося, що шкідлива мачуха замкнула двері, і ніяк не вийти з дому. Вранці діти отримали по шматочку хліба, і їх знову повели в ліс. Гензель через брак камінчиків кидав на доріжку крихти, поки вони йшли. І знову вони зайшли далеко в ліс, де раніше ніколи не бували. Батьки розвели їм багаттячко і веліли відпочивати, поки вони працюють. А самі пішли. Гретель розділила свою порцію хліба з Гензелем, і вони, поївши, поснули. А коли прокинулися, давно вже стояла ніч. Намагалися діти відшукати свої крихти на стежці, по яким вони могли б повернутися додому, та де там – ті крихти давно лісові птахи розклювали.
Пряниковий будиночок
І довго блукали вони по лісі, зовсім ослабли від голоду, але все ніяк не могли знайти дороги додому. А якось опівдні побачили чудово співає білу птицю. Гензель і Гретель пішли за нею слідом і вийшли до прекрасного будиночка. Будиночок той, побудований з хліба, покритий був печивом, і віконця у нього були цукровими. Стали діти відламувати по шматочку від будиночка. Раптом з хатинки вийшла стара з костуром. Вона запросила їх до хати, де на столі вже було приготовлено частування. Поївши, діти лягли спати у затишні м’які ліжечка.
Але ця стара насправді виявилася злою відьмою, яка побудувала в лісі чудовий будиночок, щоб приманити туди маленьких дітей і з’їдати їх. Поки Гензель і Гретель солодко спали, вона посадила брата в клітку, а яка прокинулася дівчинку змусила працювати вдома і готувати братові їжу, щоб він набрав вагу і його можна було з’їсти. Кожен день вона взяла хлопчика за руку, щоб перевірити, як він одужує. Але хитрий Гензель простягав подслеповатой відьмі обгризені кісточки і вона, мацаючи, дивувалась тому, що хлопчик все ще худий.
Звільнення з полону
Так пройшов місяць. Нарешті старій набридло чекати і вона веліла Гретель наносити води і розвести у дворі багаття, щоб зварити Гензеля. Але перед цим вона наказала дівчинці вилізти на піч і перевірити, чи достатньо там жару і чи можна ставити тісто. Однак та зрозуміла, що відьма вирішила позбутися і від неї, і зробила вигляд, що не знає, як треба залазити в піч. Щоб показати їй, стара засунула голову в пічне гирлі. Тут Гретель схопила її за ноги, мить – і стара виявилася всередині, а заслінка була закрита. Гретель кинулася до брата, щоб звільнити його.
В будинку відьми діти відшукали безліч скринь з дорогоцінними каменями і набили ними свої кишені. Але ще треба було знайти дорогу додому з зачарованого лісу. Йшли вони, йшли і вийшли до великого озера. Біла качечка допомогла їм і по черзі переправила на той бік, а там вже вони скоро побачили свій будинок.
Кінець казки
Кинулись діти до батька на шию. Той залишився один – мачуха померла. Брат з сестрою витрясли з кишень відьомське багатство. І більше не треба було ламати голову про їжу.
А закінчується казка “Гензель і Гретель” чотиривіршем:
“Моїй казочці кінець.
По лісу біжить песець.
Хто зуміє зловити його,
Той і шубу отримає”.
Ми привели короткий зміст казки “Гензель і Гретель” братів Грімм.
