Географія і історія Уельсу
Уельс є однією з історичних провінцій Великобританії, зі своєю власною історією взаємин з Британською Короною. Незважаючи на те, що регіон займає менше десяти відсотків від території королівства, він має велике значення для економіки держави. Основною галуззю економіки є пасовищне скотарство й виробництво високоякісної вовни, а також молочних продуктів.
На відміну від Шотландії, Уельс ніколи не мав суверенітетом в нинішніх кордонах, а його остаточне злиття з Англією відбулося вже в XVI столітті. Незважаючи на значне зростання промисловості у xix і першій половині двадцятого століття, переважна більшість населення Уельсу проживає в невеликих населених пунктах.
Цікавим фактом є те, що аж до середини двадцятого століття область не мала офіційної столиці. Лише в 1955 році королева проголосила Кардіфф столицею регіону. Крім того, Уельс є малонаселеним регіоном, чисельність мешканців якого ледве перевищує три мільйони чоловік.
Крах колоніальної системи
Після Другої світової війни у світі відбуваються суттєві зміни, пов’язані з будівництвом нового світопорядку, поділом планети на два протилежних економічних табору і розпадом колоніальної системи управління.
До того моменту Великобританія була найбільшою за територією колоніальною імперією з безліччю заморських володінь. Однак серйозні соціальні та економічні потрясіння, викликані війною не дозволяли більш утримувати під контролем такі великі території, як Індія. Колоніальна імперія припинила своє існування з наданням суверенітету Британських володінь в Азії та Африці.
Однак з деякими суверенними країнами було утворено Співдружність націй, в яке увійшли Канада, Австралія, Мозамбік, Руанда, Намібія, Камерун і Нова Зеландія. З формальної точки зору, главою всіх цих держав є британський монарх.
