Володимир Пресняков: біографія, особисте життя та творчість виконавця

Неабияку творчість

Першу серйозну пісню Володимир Пресняков-молодший написав в 11 років, вже граючи на клавішних, ударних та гітари. З 12 років співав у Елоховской церкви в Москві. А в 13 років виступав з групою «Круїз», виконуючи свої власні пісні – «Стара казка», «Червона книга», «Кішка». З дитинства навчався в знаменитому Свердловському інтернаті, звідки вийшло багато відомих музикантів, включаючи і батька — Володимира Преснякова-старшого. В інтернаті Володя провчився всього 2 роки — його вольнодумие і пустощі, несумісне з порядками навчального закладу, змусили батьків забрати сина до Москви, де у них налагоджувалося концертна діяльність.

У Москві він навчався в хоровому училищі імені Свєшнікова, але теж бунтував проти місцевої дисципліни і часто прогулював заняття. Тому і там він не протримався до диплома. Батьки визначили дорослого сина в училище імені Жовтневої революції на диригентсько-хорове відділення.

Як все починалося

У 80-х роках з’явилося модне танцювальний рух — брейк-данс. Володимир Пресняков одним з перших підхопив цю хвилю, дуже помітно зростав у виконанні. Лайма Вайкуле, набирала тоді популярність, зазначила Володю як артистичного вокального виконавця і запропонувала працювати разом в шоу. Володі було тоді 15 років. Вони успішно пропрацювали в ансамблі рік, майже кожен день виступаючи до глибокої ночі в Хаммеровском центрі. Володя з головою пішов у концертну діяльність, відчуваючи в цьому своє призначення.

На цих виступах Володю почули члени знімальної групи музичного фільму «Вище райдуги» і запропонували йому виконати пісні за головного героя фільму – Дмитра Марьянова. Фільм був прийнятий глядачами чудово, заслуга успіху належить і Володіним пісень – «Зурбаган», «Спить придорожня трава», виконаних за кадром. Всього Володя брав участь у зйомках 10 фільмів в епізодичних ролях. Популярні картини: «Вона з мітлою, він у чорному капелюсі» (1988), «Острів загиблих кораблів» (1988 рік), «8 ½ доларів» (1999 рік), «З ніг на голову» (2003 рік) та інші. Володя називав свій кінематографічний досвід, швидше, захопленням і не мріяв стати кінозіркою.