Створення спідниці
Для будь-якого виробу потрібні мірки, найчастіше для спідниці їх потрібно не більше 3, всі інші обчислюються з вихідних даних. Якщо немає можливості постійно вимірювати дитини, або якщо річ приготовлена в подарунок або на продаж, можна скористатися стандартними розмірами по ГОСТу, а можна і приготувати індивідуальну викрійку-основу. Суть такої моделі полягає в побудові, яке використовує всі можливі мірки людини. Вся виконується викрійка в площині, що накладає особливий відбиток, всі “обхваты” на ній стають “полуобхватами”.
Перед створенням виробу потрібно ретельно продумати всі деталі, розташування виточок і дрібних деталей, якщо такі є. Перекроювання вироби під час пошиття загрожує повним провалом роботи. Доповнити виріб нашивками і аплікаціями можна вже після завершення основних етапів.
Кожен виріб унікальний, але існують загальні принципи, яких має дотримуватися швачка:
- Розмітка на тканини проводиться тільки змивається речовинами, такими як мило або олівець. Ручка і фломастери не змиваються з тканини.
- Будь розмітку і всі позначки до виправлення наносять тільки з виворітного боку виробу.
- Працюючи з матеріалами, пошкодження на яких видно і не підлягають виправленню, потрібно дуже уважно стежити за всіма етапами і не допускати помарок.
- На всіх виробах потрібно робити припуски на шви, а в деяких місцях і виробах ще й додаткову довжину, розраховану на підгин.
- Кмітливість швів – невід’ємний етап роботи, вона необхідна, щоб під час сточування тканина не зрушилася.
- Обметування швів – справа не обов’язкове, але саме його професійні швачки ніколи не пропускають, завдяки цьому етапу виріб стає в рази акуратніше. Обметування незамінна, якщо у роботу були включені “сиплються” тканини.
