Походження назв тварин
Походженням слів-назв тварин особливо цікавляться вчені. Етимологія слів дозволяє з’ясувати значення, структуру, походження та словотворчі зв’язку назв тварин.
Варто зазначити, що слово «будинок» має індоєвропейське походження. Саме від стародавнього «domus» походить латинське «dominus», що означає господар пан. Тобто домашня тварина сприймається як той, у якого є господар. Звідки відбулися деякі назви тварин, розглянемо нижче.
«Кіт»
Вважається, що слово має латинське коріння і походить від «cattus». Так у часи Римської імперії називали котів і кішок. Пізніше з’явилося англійське «cat», німецьке «Katze» і французький «chat». Жителі Стародавньої Русі писали назву «кішка» як «kotj’ka».
«Собака»
Вважається, що слово прийшло в російську мову з іранських мов. Наприклад, скіфи називали тварина «spaka».
«Корова»
Слово прийшло з індоєвропейських мов і має безліч схожих вимовлених. Наприклад, латинське «cornu» означає «ріг». А стадо корів також називають «стадо рогатих».
«Заєць»
Слово є уменьшительной формою давньоруського дієслова «зай», який означає «стрибати» або «стрибучий».
«Вовк»
Походження слова має два джерела. Перший стверджує, що «вовк» походить від слів «валити» і «клеїти», означає «розриває» або «терзающий». А другий варіант-пов’язує її зі словом «волочити». Тобто вовк – тварина, уволакивающее домашню худобу.
