В чому полягала мета?
З документів того періоду відомо, що ті, хто промишляла розбійними нападами, активно підтримувалися селянським населенням. А це дуже сильно ускладнювало боротьбу з такими загонами.
При цьому на те, що виступ носив політичний характер, ніде не вказується. У документах учасники повстання Бавовни не називаються «злодіями», як іменували політичних злочинців. Про них говориться як про «розбійників», тобто як про злочинців.
Загони «розбійників» не робили спроб встановлення контролю над якимись фортецями чи містами. Метою дружини Бавовни і подібних їй груп не був захоплення владних повноважень. Нею була лише добування засобів існування способами, які були вимушеними в умовах повального голоду.
Як розвивалися події?
Як вже говорилося вище, повстання розгорнулося у центральних, західних і південних районах. Однак самим напруженим становище було на заході. З одного боку, там були найбільш важкі наслідки масового голоду, так як і природна врожайність там була невисока. З іншого боку – проходили зв’язують Росію зі Швецією і Польщею торгові шляхи.
Для придушення повстання Бавовни з столиці у західному напрямку в серпні 1603 року вирушив загін стрільців. Він складався з 100 чоловік. Як вже говорилося вище, чисельність основний дружини повсталих становила приблизно 600 тисяч. Стрільців очолював окольничий Іван Басманов.
У середині вересня урядове військо потрапило в засідку, яку влаштували бунтівники. Басманов був убитий в бою, але стрільці здобули перемогу над повстанцями і взяли в полон Хлопка Косолапа, якого невдовзі стратили.
