Розвиток
У 1960 році об’єкт був перебудований. ЗПС обзавелася твердим покриттям, а її довжина тепер дозволяла приймати середньомагістральні пасажирські літаки. Завдяки установці радіонавігаційної і світлотехнічної системи повітряні судна можна було приймати цілодобово. До речі, бугульминское авіапідприємство освоїло експлуатацію новітніх реактивних літаків Як-40 одними з перших в СРСР в 1972 році.
У середині 1980-х стартувала масштабна програма модернізації комплексу. Були побудовані нові ангари, будівлі АТБ, блок-бокси, розширено перон. На жаль, не встигли добудувати більш довгу і широку ШЗПС. Після краху СРСР підприємство опинилося на межі виживання.
На щастя, в оперативній зв’язку з світом були зацікавлені великі нафтові компанії. Вони й допомогли аеродрому не тільки існувати, але й поступово розвиватися. Значне зростання кількості рейсів (в 2-3 рази) відбувся на початку 2000-х років. З’явилися кошти для виконання ремонтних робіт, приведення будівель та прилеглої території в порядок. У 2005 році ВПП була подовжена на 350 м і трохи розширена. У 2008 р. місцеве авіапідприємство закупило економічні сучасні літаки CRJ-200 LR Bombardier виробництва Канади, які і понині становлять основу авіапарку АТ «ЮВТ АЕРО».
Сьогодні аеропорт міцно стоїть на ногах. Незважаючи на періодично виникають об’єктивні труднощі, майбутнє бачиться його райдужним. Свідченням тому є амбітні плани по реконструкції об’єктів інфраструктури, заплановані на найближчі роки.
