Баба-яга – персонаж, звичайно, вигаданий, але кожен її так виразно собі уявляє, що, здається, зустрінь ми її – і анітрохи не здивуємося, і відразу дізнаємося. Хто така Баба-яга? Ми бачимо її зазвичай злий, потворною, старою відьмою, яка літає в ступі, їсть дітей, варить всілякі зілля, знайома з усіма чарівними казковими персонажами і завжди в курсі їх справ.
Вступ
У цій статті ми не станемо розповідати вам про те, що давним-давно відомо про Бабу-язі. І нога-де у неї кістяна, і Царство Мертвих вона охороняє, і відносини з людьми у неї насторожені, і вона шанує їх найчастіше зовсім не для того, щоб нагодувати і обігріти… Тут ми поговоримо про бабусиної хатинки – тієї, що спирається на курячі ніжки. Адже це теж казковий персонаж. Та ще який! Бо Ягу без її хатинки просто неможливо собі уявити.
Отже. Де зазвичай живе Баба-яга в казках?
Де перебувала казкова хатинка?
Про місце розташування хатинки Яги билин повідомляли своєї аудиторії неоднакові відомості, але були в їх словах і загальні риси.
Спочатку казковий герой (Іван-царевич, Оленко, Мар’я Морівна або інші персонажі) відправляється в шлях. Йде дуже довго, перш ніж опиниться за тридев’ять земель, що значить – дуже далеко, на краю світу, в чужому для героя, невідомому і небезпечному місці. Далі герой потрапляє на відокремлений будиночок.
Це і є хатинка, де живе Баба-яга. Вона, як правило, розташовувалася в дрімучому лісі, але не в самій частіше, а на узліссі – свого роду кордоні між лісом і полем. Хата, як би, служила попереджувальним знаком: дивись, подорожній, відразу за мною починаються лісові нетрі, де чекають на тебе непрохідні стежки, дикі звірі, лісовики та потвори. В далекі часи, коли складалися казки, ліс і справді був для людини сповнений небезпек, часом навіть смертельних.
Крім того, ліс у народній свідомості завжди протиставлявся дому і господарству – як неосвоєне, повне небезпек простір. Адже в дрімучій гущавині лісу будинку бути не може. Тому і Баба-яга, що розуміється як персоніфікований образ лісу, виступала істотою, навіть якщо і допомагає героєві, все одно залишається небезпечним. Як відомо, зв’язок жіночого начала з чином лісу (чи дерева) – одне з найдавніших міфологічних уявлень.
Будинок, де жила Баба-яга, міг знаходитися на самій високій горі або у болота. Болота, ліси, гори – в устах сказителей всі ці місця були однаково повні небезпек і знову-таки протиставлені обжитому простору будинку.
