Однією з найвідоміших визначних пам’яток Ізраїлю є Стіна Плачу в Єрусалимі. Сюди прагнуть потрапити паломники з усього світу і численні туристи, які щороку приїжджають в країну. В оригіналі назва пам’ятника вимовляється як «ха-Котель ха-Маараві», що перекладається як «західна стіна».
Де знаходиться Стіна Плачу?
Напевно, відповідь на це питання відомий навіть школяреві – в Єрусалимі (Ізраїль). Слід лише уточнити, що споруда знаходиться у Старому місті на горі Моріа. Хоча горою її назвати складно, оскільки в наші дні це невеликий пагорб. Однак задовго до настання нашої ери це була справжня гора.
Історія святині
Історія Стіни Плачу в Ізраїлі своїми коренями сягає в далеке минуле. Це залишки зміцнювальних конструкцій, зведених Іродом Великим в Єрусалимі поруч з Храмовій Горою. Тут перебував єрусалимський храм, який в 70 році н. е. зруйнували римляни. Нинішня Стіна Плачу ніколи не була частиною храму, але вона була досить близько до нього розташована, тому з часом перетворилася у почитаемую і значиму святиню для іудеїв.
Споруда має 45 рядів кам’яної кладки, 28 з них знаходяться над землею, а ще 17 знаходяться під нею. Стіна будувалася поетапно – в часи правління Ірода, в період Османської імперії і Омейядів. Ряди каменів для забезпечення міцності встановлювалися з невеликим поглибленням всередину конструкції. Цікаво, що ніяких розчинів при кладці не застосовувалося.
На цій землі в 825 році до н. е. царем Соломоном, був зведений перший храм. Він проіснував до 422 року, після чого був зруйнований Навуходоносором II – царем Вавилона. Євреї потрапили в рабство і були виведені в Вавилон. Вони повернулися назад у 368 році і побудували на колишньому місці другий храм, який простояв до 70 року н. е. За наказом Веспасіана, імператора римлян, і він був зруйнований.
Однак римляни при руйнуванні храму з якихось причин не знищили всі будови. Західну частину стіни, що оточувала храм, вони не чіпали. Євреям було заборонено доступ до Єрусалиму, їм «люб’язно» надали один день для відвідування міста.
За часів Арабського Халіфату, у Візантійський період, за правління Мамлюків ситуація не поліпшувалася. В 1517 році Єрусалим завоювала Османська імперія. Треба сказати, що турки до євреїв ставилися прихильно. Сулейман Чудовий дозволив Іудеям чинити молитви біля Стіни Плачу в Єрусалимі.
З цього часу Стіна стала предметом серйозних розбіжностей між мусульманською та єврейською громадами. Кілька разів юдеї намагалися викупити навколишні будівлі, але ці спроби не увінчалися успіхом. Загострилося протистояння після 1917 року, коли Палестину стала контролювати Великобританія. Свого піку протистояння досягло в серпні 1929 року – заворушення почалися біля стіни. Під час погромів в Єрусалимі, що тривали кілька днів, було вбито 133 єврея і близько 400 людей отримали важкі поранення. Під час заворушень загинули та 110 арабів.
У 1930 році британці скликали Міжнародну комісію для вирішення спору громад. В результаті була встановлена недоторканність кварталу мусульман біля Стіни Плачу, євреї отримали вільний доступ до святині і можливість проведення обрядів.
Після арабо-ізраїльської війни ця частина міста відійшла до Йорданії. Згідно з підписаним договором перемир’я, євреї могли вільно відвідувати Стіну Плачу. Але фактично їх сюди не пускали ніколи.
У час стрімкої військової операції під час Шестиденної війни, що почалася в червні 1967 року, Ізраїль розбив армії Йорданії, Сирії та Єгипту. У Сирії були захоплені Голанські висоти, у Єгипту Синайський півострів, але найголовнішим успіхом Ізраїлю став захоплення Єрусалиму.
Чому Стіна Плачу так називається?
Споруда має ще одну назву – Західна стіна. Воно цілком зрозуміле – фрагмент зміцнення на Храмовій Горі знаходиться в західній її частині. Щодо другого назви існує версія, що араби, побачивши, як євреї біля Стіни Плачу моляться і жалкують про руйнування храмів, залишкам зміцнення дали настільки незвичайна назва. Воно прижилося і стало відомо у багатьох країнах.
Традиції і звичаї
Стіна Плачу в Ізраїлі є особливим місцем для іудеїв. Крім того, споруда приваблює мандрівників з усього світу. Стіна зараз розділена на дві рівні частини – до правої підходять жінки, у лівій моляться чоловіки. Існує давня традиція залишати між її каменів записки з найщирішими і потаємними бажаннями. На площі перед святинею проводяться урочисті заходи у дні державних свят. Тут відзначають самі важливі і значущі події в житті віруючих, приміром настання віку релігійного повноліття. На площі приносять присягу солдати армії країни.
Записки в Стіні Плачу
На сьогоднішній день тут знаходиться більше мільйона записок від віруючих та туристів, знаменитостей, які відвідують Ізраїль. Написати записку біля Стіни Плачу може будь-який бажаючий. Текст її може бути на будь-якій мові, а довжина його не обмежена – від декількох слів до цілих послань. Досить часто в записках цитують Біблію. Люди просять Всевишнього про здоров’я, спасіння, достатку й удачі.
Для записки підійде будь-який папір – розмір і колір не мають значення. У цьому випадку важлива щирість людини, зрозумілий виклад свого прохання. Після розміщення записки між каменів зазвичай трохи грошей залишають на благодійність, хоча це і не обов’язково. Можна подати їжу жебракам або допомогти немічному. Людині, яка бажає отримати те, про що він просить, слід продемонструвати, що він готовий змінюватися на краще.
Згідно з віруваннями юдеїв, молитовні записки, залишені біля Стіни Плачу в Ізраїлі, не можна спалювати або викидати. Кілька разів у році всі послання збирають і ховають на Оливній горі на єврейському кладовищі.
Тунель Західної стіни
Під землею уздовж Стіни Плачу в північній її частині пролягає тунель. Тут можна побачити ще 485 метрів стіни. Археологи виявили тут численні артефакти, що відносяться до різних періодів історії країни. У північній частині стіни були виявлені залишки водного каналу, з якого на Храмову Гору подавали воду.
Іудеї біля Західної Стіни
Молиться біля Стіни Плачу людина розгойдується на п’ятах і робить нахили вперед. Обов’язково читаються священні тексти. Деякі плачуть юдеї, цілують камені, голосять, згадуючи про втрачені святині свого народу.
Молитви в бік Західної Стіни
Важко погодитися з твердженням, що представники іудаїзму моляться у бік, де знаходиться Стіна Плачу в Ізраїлі. Не надто доречна і аналогія з ісламом. Важливо напрямок тільки при вчиненні однією молитви, яка називається Шмонэ-Эсре. Це основна молитва, яку слід читати три рази в день правовірному юдею.
Правила спрямування при її здійсненні наступні:
- Якщо віруючий знаходиться поза межами країни, то йому необхідно повернутися обличчям до Ізраїлю.
- Коли іудей знаходиться в країні, але за межами Єрусалиму, то він повертається обличчям до нього.
- Перебуваючи в місті, іудей повертається обличчям до Храмовій горі.
Як випливає з інструкції, Стіна Плачу в даному випадку не має значення. До того ж з цих правил існує кілька винятків. Якщо молящемуся не вдається визначити напрямок (наприклад, при відсутності компаса), а небо затягнуте хмарами – не варто турбуватися, він може здійснювати молитву. Як бачите, такі норми значно відрізняються від ісламських – мусульмани завжди моляться лише в бік Мекки.
Правила поведінки
- До Стіни Плачу бажаючі можуть підійти в будь-який час року, її відвідування доступно круглі добу. До святині краще добиратися на автобусі, оскільки автостоянки для особистого транспорту, як правило, переповнені.
- На площу можна потрапити через один з трьох входів. На кожному з них здійснюється контроль.
- Всі, хто хоче здійснити молитву біля Стіни Плачу, повинні бути скромно одягнені – жінкам слід прикрити ноги нижче колін і плечі, а чоловікам видають паперові молитовні шапочки (ярмулки).
- В єврейські свята і в суботу палити тут можна, як і говорити по мобільному телефону і фотографуватися.
- Категорично заборонено відвідування святині з домашніми вихованцями. Вартість візиту для дорослих становить 25 шекелів для дітей – 15. Під час свят відвідування безкоштовне.
- Вхід в тунель Західної Стіни допускається тільки у супроводі гіда за попередньою домовленістю. Екскурсії англійською мовою та івритом проводяться з групами до 30 осіб. Туристи перебувають у тунелі протягом півтора годин, Екскурсії не проводяться у святкові дні і в суботу.
Прогулянки по Єрусалиму
Якщо час поїздки в Ізраїль у вас не надто обмежене, присвятіть вільний час подорожі по центру Єрусалима, який насичений цікавими історичними та пам’ятними місцями. Центральна вулиця міста – пішохідна Ісі бен Иеуды, з безліччю затишних кафе і ресторанчиків. В кінці її знаходиться Сіонська площа. Пройшовши через Яффські ворота, ви потрапите в Старе місто, де знайдете туристичний та інформаційний центри, що пропонують інформацію про цікаві місця міста та екскурсіях. Потім по вулиці Давида ви зможете дійти до Храму Гроба Господнього. По сусідству знаходиться єврейський квартал і знаменита Стіна Плачу.
Як дістатися?
До святині найпростіше дістатися автобусами: № 1, 2, 38. Проїзд коштує 5 шекелів. Можна дістатися до Стіни на таксі, але така поїздка обійдеться вам недешево – 5 шекелів за кілометр. Для довідки: 1 шекель – це близько 17,5 руб.
Відгуки туристів
Всі, хто вже побував біля Стіни Плачу, залишають багато відгуків про цю хвилюючу і приємну подію. Мандрівники відзначають, що саме дотик до древньої, щедро обмитої сльозами молільників стіні, знайомство з її історією варто того, щоб відправитися в подорож.
Багатьох прочан і туристів дивує, що до Західної Стіни люди йдуть не тільки для того, щоб просити прощення у Всевишнього, молитися. Тут часто проводять урочисті церемонії, свята. Відвідувачі цієї унікальної пам’ятки Ізраїлю запевняють, що багато побажання, залишені в Стіні Плачу, в реальному житті збуваються.
