Що таке зона відчуження? 30-кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС

Що таке зона відчуження Чорнобильської АЕС? Це територія, яка закрита для вільного доступу з 1986 року. В заборонену зону входить північна частина одного з районів Київської області. Тут колись була розташована електростанція, на якій сталася найстрашніша аварія XX століття. Детальніше про катастрофи, її наслідки та правила відвідування 30-кілометрової зони розказано в цій статті.

Аварія

Неможливо розповісти про те, що таке зона відчуження, не надавши хронологію подій, що сталися 26 квітня 1986 року. В цей день в четвертому енергоблоці стався вибух, що зруйнував реактор. Будівля обрушилася. У момент вибуху загинуло 2 людини – співробітники електростанції. Тіло одного з них так і не було знайдено.

В той день співробітники повинні були здійснити зупинку четвертого енергоблоку. Це потрібно для чергового планового ремонту. Під час таких заходів фахівці зазвичай проводять випробування обладнання. На цей раз була потрібна перевірка режиму “Вибіг ротора турбогенератора”. Це було вже четверте випробування подібного типу.

Експеримент почався в 01:23. На першому етапі випробувань поведінка потужності ніякого побоювання не викликала. Сигнал аварійного захисту був зафіксований через сорок секунд після початку експерименту. Згідно з різними свідченнями, в той момент сталося кілька потужних ударів.

Причини аварії

Існує дві офіційних версій. Державна комісія відповідальність поклала на персонал і керівництво електростанції. В ході розслідування було виявлено, що аварія стала наслідком грубих порушень правил експлуатації. Зокрема, співробітники не повинні були проводити експеримент будь – яку ціну- в той день спостерігалося зміну стану реактора. Є й інша версія, озвучена пізніше, на початку дев’яностих: причиною аварії став незадовільний стан конструкції реактора.

Що таке зона відчуження? Це територія з особливим статусом. Місто або кілька населених пунктів, у яких відсутні умови для нормального проживання. Евакуація жителів з Прип’яті почалася тільки 28 квітня. Тобто оцінку масштабів забруднення вдалося зробити тільки через 2 дні. Втім, навіть коли вона була зроблена, радянське телебачення, на відміну від західних ЗМІ, транслювало програми, присвячені першотравневої демонстрації.

Дивіться також:  Що таке анемія і чим вона небезпечна?

Спочатку були евакуйовані жителі десятикілометрової зони. У наступні дні спорожніли населені пункти, розташовані поруч з Прип’яттю. Утворилася зона відчуження. Чорнобиль у всьому світі відтепер асоціюється з аварією, яка забрала тисячі людських життів. Причому серед загиблих в результаті катастрофи не тільки співробітники АЕС і пожежники. Люди, які отримали опромінення, вмирали поступово, іноді через кілька днів, іноді через роки. За кількістю жертв Чорнобильська катастрофа в кілька разів перевершує бомбардування Хіросіми.

Зона відчуження (Чорнобиль)

Отже, заборонена територія визначена була незабаром після катастрофи. Вона розділена на 3 частини. Перша – особлива зона. Тут знаходиться напівзруйнована будівля електростанції. Друга територія – 10-кілометрова зона. Третя – 30-кілометрова.

Населення було евакуйовано. Залишилися робітники, які обслуговують електростанцію. Для них організовано дозиметричний контроль, встановлені пункти дезактивації – методу знезараження. На кордонах співробітники пересідають з одного автомобіля в інший. Це знижує ризик перенесення радіоактивних речовин.

У дев’яностих почалося поступове відселення мешканців з територій, розташованих за межами тридцятикілометрової зони. Спорожніли населені пункти Поліського району. Що таке Зона відчуження? Це територія, на якій знаходитися небезпечно. У неї включили населені пункти Поліського району. Тепер села Вільча, Діброва, Новий світ стали частиною зони відчуження. Рівень радіації при в’їзді в тридцатикилометровую зону – 12 мкр/год. Ступінь ризику опромінення сьогодні, звичайно, не так висока, як 30 років тому.

В місто-привид, територія якого навіть на фото наводить жах, останнім часом все більше прагнуть потрапити любителі гострих відчуттів. Що ж приваблює їх у «мертвій зоні»?

Об’єкти зони відчуження ЧАЕС

В межах забрудненої території проводяться роботи по запобіганню розповсюдження радіоактивних речовин за її межі і їх потрапляння у водойми України. Центром «мертвої зони» є Чорнобиль. Його, як і Прип’ять, називають містом-привидом. На території є Адміністрація, яка являє собою відділ Міністерства з надзвичайних ситуацій. Тут також знаходиться персонал підприємства АЗО. Хто живе в зоні відчуження? Так звані самосели. Цей термін виник у вісімдесяті роки.

Дивіться також:  Атравматична чистка обличчя: суть методу, особливості етапів, ефективність, відгуки, фото до і після

Жителі «мертвої зони»

В 1986 році була проведена повна евакуація населення. Українським законодавством сьогодні передбачено обмежений проживання в зоні відчуження. Незважаючи на це, деякі повернулися в рідні місця. У 1986-му тут проживало приблизно 1200 осіб. Для порівняння: після катастрофи було евакуйовано близько ста тисяч жителів. За даними 2007 року, чисельність населення в зоні відчуження становить трохи більше трьохсот чоловік. Серед них переважають люди похилого віку. Середній вік самоселів – 63 роки.

Як влаштований побут мешканців цих богом забутих місць? Головне джерело існування для них – присадибне господарство. Іноді допомагають співробітники підприємств Чорнобильської зони відчуження. Наприклад, проводять ремонт будівель, проводять медогляди. Час від часу мешканці «мертвої зони» отримують гуманітарну допомогу. Одна з причин повернення в рідні місця – неякісне житло, надане державою. Нерідко в одну квартиру заселяли кілька сімей з Прип’яті та Чорнобиля.

Природні заповідники

Чорнобильські пейзажі виглядають абсолютно мертвими. Здається, тут гине все живе. Як не дивно, на території зони розташовано декілька об’єктів природно-заповідного фонду країни. Ці безлюдні місця поступово перетворюються в резерват для рідкісних тварин. Тут живе ведмідь, борсук, видра, ондатра, олень, рись. У величезній кількості водяться вовки, лосі, косулі, зайці, лисиці, дикі кабани. Організм дикого тваринного здатний сам впоратися з підвищеним фоном і хімічними забрудненнями – так стверджує один із співробітників Центру проблеми ядерної безпеки.

Туризм

«Мертва зона» давно стала центром забороненого туризму. В дев’яності роки був проведений комплекс заходів по ліквідації наслідків аварії. Після цього рівень радіації значно знизився не тільки на прилеглих територіях, але і в районі електростанції. З тих пір зона відчуження вельми популярна серед туристів. Екскурсії є як легальні, так і нелегальні.

Дивіться також:  Як намалювати Фоксі з гри "5 ночей з фредді"- поетапний урок

Наприкінці вісімдесятих тут було чимало мародерів. Перші туристи з’явилися після того, як впав рівень радіації. У середині 90-х було створено державне підприємство «Чорнобильінтерінформ». Одне з його завдань – організація поїздок в зону відчуження. Згодом з’явилося безліч невеликих фірм, які також надавали сприяння у вирішенні таких питань. Агентства, які здійснювали легальну діяльність, співпрацювали з підприємством «Чорнобильінтерінформ».

Згідно з доповіддю ООН, з 2002 року більшість місць Чорнобильської зони можна відвідати без особливої шкоди для здоров’я. Щорічне число туристів, що побували в околицях колишньої електростанції, зростає. Правда, в 2011 році доступ знову був закритий, хоча і ненадовго. У 2013-му «Чорнобильінтерінформ» був ліквідований. Сьогодні займається організацією поїздок «Чорнобильський спецкомбінат».

Правила відвідування

На території зони діє контрольно-пропускний режим. Всі відвідувачі повинні мати при собі документи. Самостійно пересуватися суворо заборонено, тільки в супроводі гіда. Фотозйомка дозволена, але обмежена. На території не рекомендується приймати їжу, палити, торкатися до рослин і споруд, сідати на землю. Заборонено вивозити будь-які предмети за межі зони.

Нелегальне проникнення кримінально карається. Однак сталкерів нічого не зупиняє. Вони все так само продовжують проникати на територію зони відчуження. Правоохоронні органи затримують тут кожен день в середньому по 5-6 сталкерів, серед яких, як правило, жителі прилеглих населених пунктів.