Підсумки колективізації в СРСР у 20-30-ті роки

Про початок, хід і підсумки колективізації в СРСР чув кожна людина, не прогулювалася уроки історії в школі. Але сьогодні цей процес подається здебільшого однобоко, показані лише його негативні сторони. А адже це гранично жорстке рішення було прийнято під тиском непереборних обставин – обійтися без нього країна просто не могла.

Що таке колективізація

Почнемо з того, що колективізацією називають процес зведення численних селянських господарств у великі з’єднання – колективні господарства або колгоспи. Проводився він з 1928 по 1937 роки. В результаті виникали тисячі повстань – дрібних і не зовсім. Крім того, підсумки колективізації часто вписують і розкуркулення – процес відбирання майна у заможних селян, які заробили благополуччя як своїм, так і найманою працею.

Для чого вона проводилася

Сільське господарство в Російській імперії хоч і могло прогодувати країну, було вкрай нерозвиненим. У селах і селах проживало майже 85 % населення. Працюючи не дуже ефективно (не у кожного була навіть кінь і хороші ручні інструменти, не кажучи вже про більш складну техніку), селяни забезпечували експорт мільйонів тонн зерна та іншої сільської продукції за кордон – саме продукти харчування були основною експортною статтею країни в цей час. Самі ж вони часто відверто голодували, віддаючи практично весь результат праці власникам землі і державі.

Після Революції 1917 року збулася їхня мрія – всі бажаючі одержали землю і були готові працювати на ній, щоб прогодувати свої сім’ї. Проте влада це не влаштовувало – потрібно було різко підвищувати продуктивність праці (про причини розповімо трохи нижче). Для цього необхідно було укрупнювати господарства, використовувати замість сохи і коси сучасні трактори і комбайни. Однак робити це на малих ділянках приватних господарств було неможливим.

Було прийнято рішення об’єднати приватних селян у великі колгоспи. Підсумки колективізації саме до цього привели, хоча проводилася вона часто надмірно жорсткими методами.