Перші згадки про спроби підрахунку чисельності населення Єревана датуються I століттям до нашої ери. Згідно з переписом, яка була проведена під керівництвом Тиграна Великого, на території Вірменії проживало близько п’яти мільйонів чоловік. У той час в Єревані було зареєстровано близько п’яти тисяч городян.
Історична довідка
На початку XIX століття, коли Україна входила до складу Російської імперії, в країні проживало менше 200 000 чоловік. За даними всеросійської переписом, проведеним у 1897 році, на землях Єревану і прилеглих до нього околицях налічувалося близько 10 000 жителів.
Епоха СРСР
Перша повномасштабна перепис, яка охопила всю територію колишньої Вірменської губернії, відбулася в 1926 році. Процесом обліку керували О. А. Квіткін і В. Р. Михайлівський. Було виявлено, що в той час в Єревані та інших населених пунктах республіки СРСР проживало 881 290 осіб.
Наступна процедура перепису була ініційована в 1937 році. Але відомості, надруковані в рамках цього заходу, прийнято вважати фальсифікованими і недостовірними. Наступна спроба була зроблена через два роки. Вчені використовували нову методику, у ході якого враховувалося не тільки фактично присутнє населення, але і постійно проживають в Єревані жителі.
Підрахунок не був доведений до кінця. Процес був перерваний початком Другої світової війною. Короткі і фрагментарні відомості, отримані в цей період, були опубліковані. Якщо вірити статистиці, то населення Єревана перевищила 500 000. Кількість жителів республіки досягла 1 282 338.
Післявоєнний час
Наступний перепис була здійснена після завершення бойових дій. Вона відбулася на початку 1959 року. Ця кампанія повинна була виявити демографічний збиток, який був принесений Вірменії Другої світової. Її дані були взяті за основу при плануванні і прогнозуванні соціальних показників республіки.
У цей період кількість наявного населення склало 1 763 048, а постійного досягло 1 765 297 осіб. Перепису населення Єревану і Вірменії, яка відбулася в 1970 році, був використаний метод вибіркового опитування. В анкету додані нові пункти. Вони зачіпали знання рідної та іноземної мов. В рамках цієї кампанії було виявлено, що в республіці проживає 2 491 873 осіб. Наступний перепис відбувся через дев’ять років. Використовувані в ході цього процесу методики радикально відрізнялися від тих, що були застосовані раніше.
Всі дані записали на електромагнітну стрічку, яка використовувалася електронно-обчислювальних апаратах. Згідно зі статистикою, в 1979 році число жителів Вірменії перевищила 3 030 747 осіб. Населення Єревана також стрімко збільшилася. Останній перепис Вірменії в статусі республіки СРСР була здійснена в 1989 році. Вона була покликана внести ясність у демографічну ситуацію, яка зазнала значні зміни.
Катаклізми
У 1988 році величезна кількість жителів країни постраждало в ході руйнівного землетрусу. Десятки тисяч життів забрали бойові дії карабахського протистояння. Результати були оприлюднені в 1990 році, але на той момент вони вже втратили свою актуальність. Населення Єревана збільшилася, а от в інших регіонах Вірменії намітилася зворотна тенденція. Майже 200 000 чоловік було евакуйовано за межі республіки.
Столиця
Протягом століть Єреван є головним містом країни. Його історія обчислюється тисячоліттями. Мегаполіс порівнюють з Римом, Дамаском і древнім Карфагеном. На карті Єреван розташований в північно-східній частині держави. Він займає територію Араратської долини і знаходиться в Єреванському котловані. На його широті розташований Мадрид, а також Вашингтон і Пекін.
В даний момент в місті базується офіційна резиденція президента Вірменії. У центрі столиці височіють будівлі Національного зборів, міністерств, державних відомств і освітніх установ. На карті Єреван виглядає компактно, але на території столиці знайшлося місце не тільки федеральним службам, але і офісів міжнародних корпорацій і локальних підприємств.
Багата архітектурна спадщина – візитна картка мегаполісу. Воно наочно демонструє традиції середньовічного зодчества і особливості вірменської культури. Його центр являє собою переплетення вузьких вуличок, які, розбігаючись в різні сторони, сходяться воєдино у головній міській площі. Сторіччя за сторіччям вона приймає ярмаркові гуляння і недільні торги.
Населення Єревана в 1920 році обчислювалася кількома десятками тисяч. У 2001 році вона перевищила один мільйон чоловік. Сьогодні це важливий економічний центр, найбільший місто країни. На його території розташовано дванадцять муніципальних громад. У них зареєстрована третя частина всіх жителів республіки.
Райони:
- Канакер-Зейтун;
- Ачапняк;
- Шенгавіт;
- Аван;
- Нубарашен;
- Арабкир;
- Норк-Мараш;
- Давидашен;
- Нор Норк;
- Еребуні;
- Малатня-Себастия;
- Кентрон.
Розселення
В 2001 році в місті Єревані проживало 502 981 особа чоловічої статі і 588 254 жінки. У Ачапняке було зафіксовано 104 488 жителів. У Аване цей параметр склав 49 191. У Арабкире числилось 130 613 жителів, а в Давидашене – всього 39 566. Кількість осіб, що постійно перебувають на території Еребуні, склало 117 412. Населення Кентрона трохи менше, воно дорівнює 131 823 людини. Малатня-Себастия – це самий затребуваний муніципальний район міста Єревана. У ньому проживає 140 888 осіб.
В Нор Нірці було зафіксовано 139 037 жителів. У Норк-Мараші ця цифра склала 11 699, а в Нубарашене – всього 8 920. Шенгавіт обрало 138 922 людини, а Канакер-Зейтун 78 676 жителів. У всіх громадах мегаполісу кількість жінок перевищує кількість чоловіків. Муніципальний район Кентрон являє собою історичний центр столиці. Загальна площа Єревана становить 223 км2. Висота його серединної частини дорівнює 1 300 метрів над рівнем моря.
Демографічна ситуація
Якщо розглядати гендерний зріз населення мегаполісу, то кількість немовлят чоловічої і жіночої статей у віці до чотирьох років однаково. У групі дітей старше п’яти, але молодше дев’яти років домінують хлопчики. Аналогічна картина в категорії підлітків. Перевага в структурі населення Єревана на користь жінок відзначається в сегменті жителів міста старше двадцяти років.
В інших вікових групах ця тенденція зберігається. Найбільш очевидною різниця стає в сегменті пенсіонерів старше шістдесяти років. Різниця між чоловіками і жінками у віці від вісімдесяти до дев’яноста років досягає майже сто відсотків. У 2004 році кількість дітей віком до чотирьох років становить майже 61 000. В групі від п’яти до дев’яти зафіксовано 76 618 осіб. У сегменті 10-14 років числиться 95 694 підлітка. Осіб старше вісімдесяти років залишилося близько десяти тисяч. З них три тисячі чоловіків, а решта-жінки.
Національний склад населення Єревана – в основному вірменами. За даними 2011 року їх частка перевищила 98 %. Майже всі вони є членами християнської церкви. Кількість холостяків, які ніколи не вступали в шлюбні союзи, в Єревані становить 247 000. Кількість людей, які перебувають у шлюбі, одно 511 209 осіб. Вдівців зареєстровано 78 000, розлучених – 34 000.
На території міста проживає 143 000 осіб жіночої статі, які ніколи не мали дітей. Приблизно 61 000 виховує одну дитину, 147 686 – піклується про двох. У 84 000 жінок народилося троє малюків. Близько 25 000 дам має чотирьох дітей. На одну тисячу жінок припадає 1 674 дитини. Щільність населення Єревана поступово зростає, але не за рахунок збільшення народжуваності. Позначаються міграційні потоки.
Якщо вірити статистиці, то сучасні мешканки мегаполісу, яким не виповнилося сорок років, не народжують четвертого дитини. Багатодітність властива жінкам, які належать до вікової групи 50+. На них припадає максимальний показник народжуваності, який перевищує 2 400 осіб на одну тисячу жителів. Для сорокарічних жінок цей параметр дорівнює 2 100.
Національна приналежність
Якщо вірити документам, датованим 1873 роком, то площа Єревана в цей період не перевищувала 15 км2. У місті налічувалося близько 12 000 чоловік. З них 6 000 були вірменами, 150 – росіянами, 5 850 – азербайджанцями. Через двадцять п’ять років у столиці Вірменії проживало 29 000 городян. У місті з’явилися курди і йезиды в кількості шістдесяти чоловік. Збільшилась частка росіян. У 1897 році вони становили 23 % від загальної кількості городян.
У 1926 р. чисельність населення Єревана перевищила 67 000. Кількість проживаючих азербайджанців скоротилося до 5 200 осіб, що в процентному співвідношенні склало всього 7,8 %. Росіян теж стало набагато менше, їх частка скоротилася до 2 %. У 1939 році число городян збільшилася майже в три рази і досягла цифри 200 396. Вірмени, як і раніше, домінували. Їх кількість перевищила 174 000 чоловік.
Зареєстрованих росіян, які прибули в місто, щоб піднімати промисловість Єревана після війни, було 15 000. Число курдів досягло 180. У 1959 році в столиці республіки проживало 509 340 жителів. Вірмен було 473 742, росіян – 22 572, курдів – 2 835, азербайджанців – 3 413. У 1979 році відсоток вірменського населення в місті продовжував зростати і досяг майже 96 %. Загальне число жителів становило 1 017 289. Збільшилася кількість представників української, грецької та єврейської діаспори. Воно досягло позначки 9 481, а у процентному вираженні 0,9 %.
У 2001 році кількість населення Єревана перевалила за 1 103 400 осіб. Вірмени становили 99 % населення. Число росіян скоротилася до 6 684. Менше стало курдів і азербайджанців. У 2011 році кількість жителів столиці Вірменії досягло 1 121 900. Домінуюча релігія в Єревані – християнство. Віруючі є парафіянами Вірменської апостольської церкви. Національність дітей у Вірменії визначається їх батьками.
На території Єревана збереглися рештки язичницьких храмів, зведених у V столітті до нашої ери. Російська православна церква представлена трьома соборами, побудованими в XVII і XIX століттях. Також є протестантські та католицькі релігійні споруди. Зустрічаються іудеї і поодинокі представники інших конфесій. Діє синагога, мусульмани збираються під склепінням мечетей. У Єревані їх дві.
Освіта
У столиці республіки зосереджена величезна кількість навчальних закладів початкової, середньої та вищої ланки. Професійну освіту можна отримати на факультетах Національного аграрного університету, в Єреванському державному інституті театру і кіно, в Медичному університеті імені Мхітара Гераци. Діє Єреванська художня академія, веде набір Єреванська державна консерваторія імені Комітаса.
Економіка Єревана
Уряд Вірменії активно розвиває індустрію туризму, епіцентром якої є столиця. За останні роки в місті з’явилася маса нових готелів, були встановлені пам’ятники, модернізовані парки і сквери, організовані громадські простору. Співробітники бюро подорожей розробляють екскурсійні маршрути. Особлива увага приділяється екологічному туризму, гірськолижного відпочинку і альпінізму.
В 2013 році в Єревані діяло близько вісімдесяти готельних комплексів. У місті представлені готелі міжнародних мереж «Хілтон», «Маріотт», «Хаят», «Кемпінські», «Метрополь», «Рамада», «Голден Твіст», «Бест Вестерн».
В околицях міста функціонують промислові підприємства. У місті знаходиться провідний комбінат Вірменії, спеціалізується на виробництві алкогольної продукції. Мова йде про Єреванському коньячному заводі. Недалеко від житлових районів височіють хімічні цехи «Наирит». У них випускають синтетичний каучук. Працює алюмінієвий завод «АрменАл». За постачання міста електроенергією відповідає ТЕЦ. Її потужність становить 550 000 кіловат. Також функціонують ГЕС.
Крім приватних продуктових крамниць, в Єревані діють супермаркети великих мереж Вірменії «Єреван Сіті», «Сас», «Бест», «Вас». Є офіційні представництва концернів «Майкрософт», «Еппл», «Самсунг». У Єревані знаходиться єдина в країні фондова біржа. Вона була заснована в 2001 році.
Транспортну доступність столиці забезпечує повітряне сполучення. Міжнародний аеропорт знаходиться в п’ятнадцяти хвилинах їзди на автомобілі від міста. Сім років тому його модернізували. Тепер «Звартноц» приймає всі типи авіасуден. У рік він обслуговує близько трьох мільйонів пасажирів. Нові термінали обслуговують іноземні напрямку. Ще один аеропорт Єревана – «Еребуні». Він приймає локальних перевізників і військові літаки.
За залізничне сполучення відповідає вокзал, на перони якого прибувають місцеві приміські поїзди і поїзди далекого прямування, маршрут яких закінчується в Батумі і Тбілісі.
Міграційні потоки
Єреван найчастіше відвідують мешканці віддалених куточків Вірменії. Згідно з офіційними даними, щорічно в столиці перебуває близько трьохсот росіян. За останні десятиліття національний склад мегаполісу зазнав значні зміни. Місто покинуло понад 1 500 грузинів. Близько п’ятисот чоловік виїхало в Іран. Кордону Російської Федерації перетнуло 2 400 жителів.
В Україну виїхало триста чоловік, Сполучені Штати Америки – 241. Близько 1 100 осіб залишили Єреван, влаштувавшись в державах Європи. Статистика свідчить, що з усіх зареєстрованих в Єревані жителів 281 чоловік народився в Німеччині, 643 – в Туреччині, 232 – в Туркменістані, 1 700 – в Ірані, 1 000 – у Греції, 223 – в Казахстані. У Росії народилося близько 5 000 ереванці, в Сирії – 1 100, в Україні – 687, в Узбекистані – 303.
Так як рівень життя в Єревані набагато вище, ніж у провінції, то в місто стікаються люди з сільських районів Вірменії. Вони є основним чинником, що впливає на демографічну ситуацію в столиці. Приїжджають з Армавіра, Арарату, Лорі, Ширака, Тавуша.
Індивідуальні володіння
Кількість домашніх господарств у столиці перевищує 1 100 000 одиниць. Це говорить про те, що майже кожен житель міста володіє часткою в приватному будинку. Зазвичай в будові проживає чотири людини. Число таких садиб в Єревані становить 65 000. Поширені варіанти, коли котедж ділиться сім’єю з трьох або п’яти родичів. Таких домоволодінь майже 40 000.
Садиб, у яких зареєстровано всього один власник, не більше 31 000. Кількість котеджів з двома господарями близько 37 000. Будинків з шістьма жителями налічується 28 000, з сімома 13 500. Вісім осіб прописано в 5 500 об’єктах, дев’ять в 3 000, десять в особняках, кількість яких більше 3 500. Найчастіше індивідуальне житло вибирають подружні пари і вдови. Молодь віддає перевагу квартири в сучасних багатоповерхових комплексах, які зводяться на околицях Єревану.
Умови життя
Левова частка житлових будівель в столиці зводиться з цегли. Є кам’яні споруди. Кількість дерев’яних садиб не перевищує 1 200 одиниць. З комбінованих матеріалів побудовано 8 300 будинків. З 300 000 володінь 90 % об’єктів підключено до водопроводу. Доступ до колонки, яка знаходиться поза будівлі, має 10 000 котеджів. 600 садибах встановлені індивідуальні накопичувачі і резервуари з чистою питною водою.
Приблизно 200 000 будинків підключено до каналізаційної системи. Житлових об’єктів зі зручностями на вулиці налічується 11 000. Ванни встановлені у 8 000 будинків. Чотири тисячі індивідуальних володінь обладнано вуличними душовими. Майже всі котеджі підключені до системи електропостачання. Кількість точок стаціонарної телефонії складає 219 000.
Опалюється приблизно 60 000 домоволодінь. Майже 16 000 об’єктів підключено до газопроводу. Опалюються вугіллям п’ятсот садиб. Каміни і печі функціонують у 63 000 будівель.
Заробіток
Майже кожен п’ятий дорослий чоловік їде з Єревану з метою пошуку роботи. Промислові підприємства, побудовані в епоху СРСР, тільки починають набирати обертів. Тому можливостей гідного заробітку в столиці небагато. При цьому ціни в місті набагато вище, ніж у віддалених куточках країни. Один кілограм рису коштує близько 60 рублів, хліб – 20, десяток яєць – 65, літр молока – 25.
Оренда однокімнатної квартири, яка знаходиться в передмісті, обійдеться 12 000 рублів на місяць. За більш просторе житло потрібно викласти 24 000. Апартаменти в самому центрі оцінюються в 30 000 руб. Комунальні витрати становлять 3 000.
Пенсійне забезпечення
На заслужений відпочинок чоловіки йдуть в 63 роки, а жінки в 59 років. Щоб отримувати державну пенсію, потрібно відпрацювати не менше двадцяти п’яти років. Якщо п’ятнадцять років житель Вірменії провів на шкідливому виробництві, то він має унікальну можливість оформити пенсію в 55 років. Гарантований системою соціального забезпечення республіки розмір щомісячної виплати у 2017 році становить п’ять тисяч рублів. Турбота про літніх родичів лягає на плечі молодого працездатного населення Вірменії.