Методи лікування гонореї, симптоми, шляхи зараження, профілактика

Гонорея являє собою інфекційну хворобу, що виникає при зараженні організму гонококом – шкідливими бактеріями. Лікування гонореї може знадобитися не тільки при контакті з інфікованими тканинами статевих органів, але і при потраплянні збудника на слизові ротової порожнини, органів зору і в кишечник.

Хвороба: що це таке?

Заразитися гонореєю можна при контакті з інфікованою людиною. Переважний відсоток випадків припадає на інтимні акти з такими людьми без використання бар’єрних методів захисту. Втім, іноді лікування гонореї потрібно людям, що отримали патологічну бактерію не статевим шляхом. Особливо високий ризик для дівчаток – відомо чимало випадків, коли інфікування пояснювалося використанням загальних предметів одночасно з хворим. Як правило, зараження відбувається через мочалки, рушники. Це пояснюється здатністю гонокока деякий час виживати у вологому середовищі.

Іноді вказують на необхідність лікування симптоми гонореї спостерігалися у не надто часто і ретельно миють руки осіб. У немовлят отримання збудника можливо від матері, зазвичай – при народженні. Як правило, гонокок локалізована на очах, в роті.

Базові моменти

Вказують на необхідність лікування ознаки гонореї з’являються через дні, тижні після контакту із зараженим індивідуумом. У деяких інкубаційний період триває лише кілька діб, в інших розтягується на місяць. Весь цей період симптоматики немає, але людина може передати патологію далі.

Прояви захворювання залежать від статевої приналежності зараженого. Чоловіки частіше страждають від печіння та свербежу при звільненні від урини, а сама речовина містить гній. Сечовипускальний канал – джерело гнійних виділень, що неприємно пахнуть. При цьому людина відчуває біль, можливий загальний жар, набряклість і почервоніння репродуктивних органів. Біль у кишковому тракті – вказує на потребу в лікуванні симптом гонореї у чоловіків. Виникає, якщо гонокок локалізована в кишечнику, особливо сильна при дефекації.

Вказують на зараження і необхідність лікування симптоми гонореї у чоловіків і жінок відрізняються. Жінки страждають від жовтуватих рясних піхвових виділень, болю в нижній частині живота, объясняющейся набряком піхви, маткової шийки. Підвищується частота сечовипускання. Дефекація супроводжується болем, якщо хвороба розвивається за сценарієм проктиту. Часто симптоматика досить слабка, тому нею нехтують. При цьому людина являє собою небезпеку для оточуючих, а хвороба може прийняти хронічну форму.

Що робити?

Чим раніше вдасться почати лікування гонореї, тим простіше буде усунути хвороба, менше негативних наслідків і ускладнень доведеться пережити. Лікування потрібно обом партнерам. На першому етапі хвороби усунути зараження можна лише однією процедурою.

Лікування гонореї антибіотиками найчастіше проводиться з допомогою «Цефтріаксону». Препарат вводять в м’язові тканини один раз. Дозування – чверть грама. Як правило, цього досить для повного одужання. Альтернативний варіант – одна таблетка «Цефиксима» (400 мг активної речовини) або ін’єкція «Спектиномицина». Останній зазначений препарат застосовують у дозі 2 г, вводять в м’язові тканини. Досить одного уколу.

Істотно складніше лікування гонореї буде, якщо запалення поширилося, охопило матку, придатки яєчка, простату. У такому разі за одну процедуру позбавитися від захворювання не вийде. Доктор розробить схему терапії, виходячи з особливостей хвороби. Доведеться ретельно дотримуватися всіх рекомендацій. Тривалість курсу – від тижня до чотирьох. На весь період під забороною інтимні контакти, в тому числі захищені.

Дивіться також:  Жостовські розпис: елементи і техніка малювання

Як користуватися?

Лікування хронічної гонореї частіше практикується антимікробними препаратами з групи цефалоспоринів. Раніше використовували пеніциліни, але гонококи виробили стійкість до цього типу медикаментів. Ще варіанти – аміноглікозиди, макроліди, тетрацикліни. Як правило, до них вдаються, якщо цефалоспорини не показують вираженого ефекту.

При виявленні гонореї необхідно пройти повноцінну діагностику для виявлення інших інфекційних хвороб. Як правило, людина одночасно з гонореєю хворіє трихомоніазом, хламідіозом, що змушує застосовувати комбіновану схему для одночасного позбавлення від всіх проблем.

В процесі лікування гонореї у чоловіків і жінок необхідно суворе дотримання правил повсякденного особистої гігієни. Слід використовувати лише особисту мочалки, рушники, посуд. Дотримання гігієнічних правил і рекомендацій лікаря дозволить швидко позбутися від хвороби і мінімізувати ризик ускладнень, серед яких – безпліддя.

Що ще спробувати?

Іноді лікування гонореї у чоловіків, жінок практикується з допомогою фторхінолонів. Добре зарекомендували себе препарати «Супракс», «Цефорал солютаб». Іноді доктор рекомендує зупинитися на «Цемидексоре» або «Панцефе». Перераховані препарати засновані на цефиксиме. На початковому етапі досить однієї капсули, що містить 400 мг активної речовини.

Іноді рекомендовано вибирати препарати, засновані на ципрофлоксацине: «Ципролет» або «Цифран». Хорошою репутацією відрізняються «Ципринол», «Экоцифол». Самий перший медикамент, що з’явився на цьому компоненті, носить назву «Ципробай». Для лікування гонореї вистачає одноразового використання половини грама речовини перорально.

Використовуються для лікування гонореї у жінок препарати на офлоксацине. Популярні вони і при терапії чоловічої половини хворих. Аптечні найменування – «Зофлокс», «Таривід». На початковому етапі хвороби призначають 400 мг активного компонента одноразово.

Тетрацикліни проти статевих інфекцій

Як правило, використання тетрациклінів практикується при комбінованому зараженні, коли необхідно одночасно усунути хламідію і призначити ефективне для жінок, чоловіків лікування гонореї. Препарати, представлені в аптеці, результативні при такому діагнозі – похідні азитроміцину, доксицикліну.

На доксициклине засновані наступні склади: «Доксал», «Юнідокс», «Апо-Докси». На початковому етапі захворювання досить використовувати двічі по 100 мг кошти сім днів поспіль.

На азитромицине для лікування хронічної гонореї виготовлені препарати «Сумамед», «Азитрал». Непоганою репутацією відрізняються найменування «Зи-фактор» і «Зитролид». Їх на початковому етапі використовують тільки один раз, дозування – грам.

Такі варіанти підходять, якщо гонорея протікає без ускладнень. При асоційованій, в деяких випадках при хроніці, потрібно комбінувати різні антибіотики. Лікар може порекомендувати додаткові методи підвищення імунного статусу, а також нелікарські способи лікування. На користь підуть інстиляції, фізіотерапія.

Домашні рецепти проти гонореї

Домашнє лікування гонореї рекомендовано погоджувати з лікарем, застосовувати тільки в якості допоміжного підходу для оздоровлення. Тільки народна медицина – це недостатньо ефективний метод позбавлення від інфекції. Найчастіше при гонореї знахарі рекомендують користуватися лопухом. Роблять відвар з кореневища рослини. На три великих ложки заздалегідь подрібненого кореневища необхідно взяти три склянки води і закип’ятити суміш на водяній бані. Коріння можна використовувати сушені, свіжі. Кип’ятять рідина півгодини або більше на слабкому вогні, під кришкою. За міру охолодження воду зливають і використовують в їжу. Дозування – пара великих ложок. Відвар щодня готується заново. За добу потрібно поступово випити всі три склянки. Тривалість курсу – від тижня до двох.

Дивіться також:  Втрачене щастя, або Твір "Як я зустрів Новий рік?"

Практикується лікування гонореї в домашніх умовах трав’яними зборами. Подрібнюють і змішують ялівцеві плоди, березовий листя, одуванчиковые кореневища в рівних пропорціях. На три великих ложки суміші необхідно закип’ятити склянку води, залити трави і дати півгодини настоятися, після чого рідину зливають. Настій призначений для вживання тричі щодня по чайній ложці за чверть години до трапези.

Можна практикувати у жінок, чоловіків лікування гонореї в домашніх умовах сумішшю з лакричні кореневищ, рилець кукурудзи, листя мучниці, березового листя. Всі продукти беруть в рівних кількостях. На пару чайних ложок кип’ятять чверть літра води, на водяній бані суміш готують чверть години, потім дають охолонути. Коли рідина стане прохолодною, її зціджують, доливають до 250 мл окропом без добавок. Весь отриманий обсяг необхідно випити поступово протягом доби.

Що ще спробувати?

Чоловікам знахарі рекомендують використовувати при гонореї женьшень. Настоянку цієї рослини можна придбати в будь-якій аптеці. Препарат показано використовувати вранці, перед сніданком. Дозування – не більше чотирьох крапель.

А от жінкам, як вважається, допомагає кріп. Рослину використовують для приготування відвару для спринцювання. На шість свіжих гілочок необхідно закип’ятити дві склянки і залити їм рослина, потім 10 хвилин варити суміш на водяній бані. Дають рідини охолонути до температури людського тіла, проціджують і набирають у шприц без голки, потім м’яко впорскують у піхву. Процедуру необхідно проводити у ванній або над тазиком. Спринцювання показано відразу після гігієнічних процедур вранці, ввечері.

Зміцнення імунітету – запорука швидкого одужання

Щоб антибіотики, антисептичні препарати показали максимальний результат при найменших негативних наслідків, необхідно підтримувати імунітет. Рецепти для домашнього лікування – це досить надійний та ефективний метод підтримувати сили організму. При зниженому імунітеті найчастіше п’ють чай з лимонником. На половинку чайної ложки кип’ятять склянку води, дають настоятися і п’ють замість звичайного чаю так часто, як цього хочеться. Підсолоджувати напій можна медом.

Ще один варіант – змішати третину кілограма горіхів і 100 г часнику, подрібнити продукти, чверть години томити на водяній бані, потім дати охолонути. Суміш доповнюють кілограмом меду і парою столових ложок подрібненого кропового насіння. Препаратом користуються два тижні поспіль, щодня тричі з’їдаючи по столовій ложці. Вважається, що така суміш не тільки підвищує імунний статус, але і бореться з вогнищами запалення, знезаражує тканини організму.

Натуральні діуретики

Лікування в домашніх умовах гонореї передбачає використання сечогінних препаратів, що дозволяють швидше очистити сечостатеву систему від патогенної мікрофлори. На пару столових ложок петрушки, попередньо подрібненої в ступці, кип’ятять півлітра води, заливають рідиною продукт і настоюють годину. Потім напій зливають і поступово випивають протягом доби невеликими порціями.

Можна спробувати в якості природного діуретика остудник. На чайну ложку висушеного подрібненого продукту беруть половину склянки окропу, дають настоятися 30 хвилин, потім рідину зціджують. Препарат призначений для використання до 4 разів на добу по столовій ложці.

Хронічна форма: особливості лікування

При хроніці за рекомендацією ВООЗ лікувати гонорею необхідно ципрофлоксацином, цефтріаксоном, цефиксимом або спектиномицином. В даний час з’явилися такі штами патологічної мікрофлори, яким властиво продукування пеніцилінази. Проти них пенициллиновые антибіотики безсилі, а ось в інших випадках збудників гонореї їх застосовувати можна. Найбільш результативними вважаються напівсинтетичні препарати изоксазолиновой групи. На них не впливає сік шлунка, пеніциліназу, завдяки чому подібна терапія показує хороший результат. При гарній переносимості та доступною ціною ефективність виражена навіть у випадку, якщо штами, які утворюють пеніциліназу. Також непогано зарекомендували себе пенициллиновые антибіотики тривалої дії. Іноді инъективно вводять біцилін-3. Дозування – 1,2 млн од. чотири дні поспіль. Частота – одна процедура на добу.

Дивіться також:  Один з кращих байкерських фільмів - «Ангели пекла» (1969 р.)

Оскільки пенициллиназапродуцирующие штами стають все більш поширеними, особливу увагу лікарів прикували цефалоспорини. Це бактерицидні препарати, ефективні проти типових, атипових збудників. Цефоперазон при інфікуванні без ускладнень в 100 % випадків показує бажаний результат, при вживанні цефалотина відсоток лікування оцінений в середньому 92 %. В даний час цефалоспорини стають менш ефективними, а також знижують чутливість збудника до інших лікарських засобів.

Інші варіанти при хроніці

Для лікування гонореї можна використовувати різні варіанти препаратів тетрациклінового ряду. Статистика показує, що позитивний результат лікування спостерігається у 99 % випадків. Найкращий ефект дає синтетичний окситетрациклін тривалої дії.

Макроліди, в першу чергу еритроміцин, використовуються при гонореї досить часто. Популярні вони й за рахунок можливості прийому в період виношування дитини. Правда, еритроміцин розпадається у кислому шлункової середовищі і показує негативний вплив на кровоносну систему, тому вчені активно працюють над формуванням більш досконалих варіантів складу. На эритромицине був виготовлений азитроміцин, ефективність якого в середньому оцінена в 95 %.

Останнім часом при хронічній гонореї все ширше використовують уроантисептики, виготовлені на налидиксиновой кислоті. Хінолони, що володіють системним ефектом, небезпечні для широкого спектру мікрофлори. Пасивним дифузійним шляхом вони проникають в мембрану клітин, пригнічують ДНК-гіразу. Найрезультативнішим вважається ломефлоксацин.

Особливості курсу

Найбільш популярними є укорочені терапевтичні схеми, але вони пов’язані з певними недоліками. Зокрема, високий ризик алергії і ускладнень після лікування. Не у всіх пацієнтів переносимість антибіотиків, призначених для перорального використання, задовільна, оскільки дозування досить висока. Велика частина медикаментів не допускається до використання при лікуванні вагітних і годуючих жінок, дітей та підлітків – тобто значного відсотка всіх пацієнтів з гонореєю.

Останнім часом не практикується кооперативний метод оцінки результативності медикаментів і немає загальноприйнятої інструкції для вибору терапевтичного курсу. Це призводить до довільного підбору різноманітних препаратів на розсуд лікаря. Іноді лікування виявляється невдалим, що призводить до негативних наслідків, підвищується ймовірність розвитку стійких форм збудника, а хвороба поширюється далі.

Лікування: загальні правила

Терапія гонореї (хронічної і гострої) буде ефективною лише у випадку, якщо лікування проходять обидва постійних статевих партнера, навіть якщо в одного з них немає симптомів зараження. Як правило, призначають два різних антимікробних препарату; на час терапії повністю виключають статеве життя. Навіть при повному зникненні симптомів хворий повинен чітко слідувати лікарським вказівок і приймати препарати в призначених дозах. Через два тижні після курсу необхідно здати аналізи на предмет наявності збудника в організмі. Для попередження рецидиву ще через два тижні аналізи здають повторно.

Якщо обидва заходи показують відсутність патологічної мікрофлори, людина вважається вилікуваним.