Людмила Поргіна: біографія, особисте життя, фільмографія

Біографія Людмили Поргіною добре відома численним шанувальникам її таланту. Це вітчизняна актриса, якої у 1999 році було присвоєно звання Заслуженої артистки Росії. У 1975 році вона стала дружиною легендарного актора Миколи Караченцева.

Дитинство і юність

Перший запис у біографії Людмили Поргіною – це рік її народження – 1948. Вона з’явилася на світ у Москві, сильно зруйнованої під час Великої Вітчизняної війни. Як і практично будь-радянської сім’ї в той час, батькам героїні нашої статті довелося випробувати серйозні труднощі.

Її батька звали Андрій. Під час війни він побував у німецькому полоні і концтаборі, з-за цього остаточно підірвав своє здоров’я. Додому він хоч і повернувся живим, але недовго прожив і незабаром помер. Її матері Надії довелося самотужки виховувати двох доньок – Людмилу та її сестру Ірину. Вони жили в комунальній квартирі, побут був практично не влаштований. Навколо Людмилу оточували сірі і похмурі будні, але дівчинка з дитинства марила стати актрисою.

Робота в театрі

Важливу роль у біографії Людмили Поргіною зіграв театр. Після школи вона вступила в школу-студію МХАТ. Вона займалася у творчій майстерні народного артиста СРСР Павла Масальского. Диплом одержала в 1972 році.

Тоді ж їй надійшла пропозиція від Олега Єфремова почати працювати у Мхаті. Там вона працювала аж до 1973 року. Звільнившись, перейшла в театр “Ленком”. Тут вона зіграла помітні ролі у багатьох яскравих постановках, наприклад в “Ясновидця”, “Іванові”, “Тіля”, “Революційному етюді”, “Юноні і Авось”.

Найбільше глядачам Поргіна запам’яталася вистави “Бременські музиканти”, у якому виконала роль Атаманши.

Дебют в кіно

У 1973 році зіграла у своєму першому фільмі Людмила Поргіна. В епізодичній ролі вона з’являється в комедії Самсона Самсонова “Багато шуму з нічого”, знятої за мотивами однойменного твору Шекспіра.

Після цього вона зіграла в маловідомих картинах “Життя Бетховена” і “Ансамбль невдах”.

Особисте життя

Особисте життя Людмили Поргіною завжди цікавила її численних прихильників, яких завжди було в надлишку.

У 1965 році вона вперше вийшла заміж. Перший чоловік Людмили Поргіною – актор Михайло Поляк, якого можна згадати за фільмами “Жили три холостяки”, “Ця тривожна зима”, “12 стільців”, “Хлопець з нашого міста”. Вони закохалися в юності, коли їм було по 17 років.

Їхній шлюб виявився неміцним, в 1967 році вони розлучилися. Стосунки молодят не витримали побуту і сімейних негараздів.

Її другим чоловіком став каскадер Віктор Корзун, який був на 17 років старше Людмили. Вони познайомилися на зйомках стрічки “Багато шуму з нічого”. Віктор оберігав свою дружину від будь-яких проблем і плекав її. Але і з ним сімейне життя не склалося.

Дивіться також:  Що таке дисковод? Дисководи для комп'ютера і ноутбука

Зустріч з Караченцевим

Однією з найважливіших у біографії Людмили Поргіною стала зустріч з актором Миколою Караченцевим. Легендарний артист зачарував її, коли вона ще працювала в “Ленкомі”. Як і практично всі молоді артистки того часу, вона не встояла під його чарами. На той момент Людмила була одружена Корзуном, але була настільки закохана в Караченцева, що стала намагатися завоювати його серце. Через якийсь час їй це вдалося, в 1975 році вони одружилися.

Для Караченцева, хоч він і був на чотири роки старший Людмили, це був перший і єдиний шлюб. Вже через три роки з’явилися діти у Людмили Поргіною і Миколи Караченцева. У 1978-му у них народився син Андрій. Після школи він вступив в Московський державний інститут міжнародних відносин на факультет міжнародного права, зараз працює юристом.

У 2000 році Андрій подарував своїм батькам онука Петра, а ще через п’ять років онуку Яніну. Караченцев і Поргіна жили щасливо.

Ролі на великому екрані

З часом все більша популярність стала приходити до дружини Караченцова Людмилою Поргіною. Нерідко вона грала з чоловіком на одному знімальному майданчику.

Наприклад, у музичній мелодрамі Бориса Конунова “Маленьке ласку”. Караченцев виконував головну роль популярного естрадного співака Валентина Озерникова, а Людмила грала його дружину Валентину.

У 1983 році в телеспектаклі з рок-опері “Юнона і Авось”, де у Караченцева була головна партія, Поргіна з’являється в образі жінки з немовлям.

У 1989 році подружжя знялися у Юліуша Махульського в комедії “Дежа вю”. Караченцев в цій стрічці грає одеського помічника американського гангстера Міки Ніча, а Поргіна співробітницю готелі.

Також серед ролей Людмили Поргіною необхідно відзначити роботу в пригодницькому мелодраматичному фільмі Дмитра Бруснікіна і Леоніда Пчолкіна “Саломея”. Цей 10-серійний телефільм виходить на каналах ТВЦ і ОРТ в 2001 році. У ньому Поргіною дістається одна з головних ролей, Степаниды Іллівни Лычиковой.

У 2002 році вона грає в телеспектаклі Марка Захарова “Блазень Балакірєв”, де виконує роль Головкиной, а в 2006 році з’являється в багатосерійної драми Гліба Панфілова “У колі першому” за однойменним романом Олександра Солженіцина в образі дружини прокурора.

Дивіться також:  Автомобіль Lada Xray: характеристики, особливості та відгуки

Талановита та чарівна Людмила Андріївна Поргіна так полюбилася радянським і російським глядачам, що в 1999 році їй було присвоєно звання Заслуженої артистки Російської Федерації.

Трагедія з Караченцевим

У 2005 році дружина Караченцова Людмила Поргіна перенесла чимало випробувань. 28 лютого помирає її мати Надія Степанівна. Караченцев в поспіху їде в Москву з дачі, схвильований повідомленням про смерть тещі. На зледенілій дорозі в районі Мичеринского проспекті “Фольксваген”, за кермом якого він перебував, потрапляє в аварію. Як з’ясувалося пізніше, він їхав, не пристебнувшись ременем безпеки і значно перевищивши дозволену швидкість.

У актора діагностували серйозну черепно-мозкову травму. Вражена Людмила поїхала до чоловіка в лікарню, а її невістка Ірина залишилася чекати приїзду катафалка.

Тієї ж ночі Караченцеву провели операцію з трепанації черепа, а також операцію безпосередньо на головному мозку. 26 днів він пролежав у комі в інституті Скліфосовського.

Процес одужання

Тільки на початку червня його перевели в Центр патології мови і нейрореабілітації. Процес одужання почався, але він занадто затягнувся. Тільки в травні 2007 року акторові стало краще настільки, що він зумів вийти на сцену. Він з’явився перед глядачами на гала-концерті під назвою “Зірки зійшли з небес…”, саме цю пісню Караченцев записав останньої перед аварією.

Велика кількість артистів прийшли підтримати колегу, режисером вечора був Владислав Дружинін. Поргіна разом з другом сім’ї продюсером Максимом Федоровим і директором Мариною Ширшиковой випустили повне зібрання музичних творів актора – “Антологію пісень Миколи Караченцева”. Вона вийшла на 12 компакт-дисках. Це був невеликий, але дуже цінний дарунок накладом у півтори тисячі примірників.

Незважаючи на зовнішнє поліпшення, Людмила знала від лікарів, що колишнього чоловіка їй вже не повернуть. Микола перетворився у тяжкохворого інваліда, якому потрібен постійний догляд і увагу. Поргіна багато спілкувалася з психотерапевтами, які їй порадили разом того, щоб намагатися повернути колишнього чоловіка, що неможливо, постаратися полюбити цю людину. Тільки так вдасться впоратися з навалившейся бідою і не остаточно зійти з розуму.

Спочатку Людмила відмовлялася вірити лікарям, але все-таки була змушена змиритися. Після аварії Поргіна припинила акторську кар’єру, усі свої зусилля вона направила на реабілітацію дружина.

Караченцеву так і не вдалося остаточно відновитися. Він мляво реагує на те, що відбувається навколо. Після курсу лікування в Ізраїлі мова його почала поліпшуватися.

У 2013 році він навіть зіграв епізодичну роль у фільмі “Білі Роси. Повернення”, в якому його персонаж після довгої відсутності повертається до дружини. Роль була без слів, так як після аварії його мова так і залишилася утруднена, а сам він дуже слабкий фізично. Зйомки проходили в Гродненської і Мінської областей.

Дивіться також:  Що таке орнамент: визначення, історія, види та цікаві факти

У цій картині Караченцев зіграв практично після десятирічної перерви. У результаті фільм залишився єдиним, у якому він з’явився на екрані після того, як потрапив в аварію.

Нова аварія

27 лютого 2017 року практично день в день через 12 років після першої аварії Караченцев знову опинився в ДТП. Машина, яку вела його дружина, зіткнулася з “Газеллю”. Все сталося в Підмосков’ї в районі селища Загорянский Щелковського району. Від сильного удару автомобіль перекинувся.

У Караченцева лікарі діагностували струс мозку, його доставили в лікарню, приблизно через тиждень виписали. У вересні стало відомо, що лікарі виявили у нього неоперабельну пухлину в лівому легкому. Зараз акторові 73 роки.

Людмила Поргіна в останні роки

Його дружині Людмилі 69 років. В останні роки вона всіляко прагне поправити здоров’я чоловіка, робить все, щоб він остаточно не перетворився на “овоч”. Намагається, щоб він жив повноцінним життям, нехай навіть залишаючись в інвалідному візку.

Для цього вона регулярно організовує вечори, презентації. У 2006 році була видана книга Миколи Караченцева під назвою “Авось”, останню главу для якої вона дописувала самостійно. Своїм прикладом Людмила доводить багатьом людям, які зустрічаються на її шляху, що в житті можна вистояти в будь-якій ситуації, а головне – завжди піклуватися про своїх рідних і близьких, з будь-якою бідою вони не зіткнулися.

З великою гордістю Людмила завжди розповідає про своїх дітей і онуків, які при першій можливості поспішають їй на допомогу. Вона чудово розуміє, що без підтримки сина і невістки не змогла б упоратися з усіма випробуваннями, які на неї навалилися відразу.

В інтерв’ю у неї часто запитують, чи не страшно їй. Вона переконана, що набагато гірше і страшніше було б, якщо б вона залишилася грати на сцені, втративши кохану людину у своєму житті. Вона змогла знайти в собі сили не залишити чоловіка спокійно помирати, хоча він, після того як вийшов з коми, практично не реагував на навколишні подразники.

Їй вдалося відродити його до життя, зробити його існування насиченим і цікавим.