Історія міського пейзажу і його творці

Людина – це творець. Він здатний тисячами способів створити і висловити все те, що більше не в силах стримувати всередині самого себе. Мистецтво для нього – порятунок. Людині дається величезний спектр можливостей, напрямів, шляхів у житті. Люди з давніх пір ділилися знаннями з допомогою малювання, зберігаючи їх всюди: на скелях, землі. Час ішов… Прості символи змогли перерости в образотворче мистецтво.

Жанр

Образотворче мистецтво поділяється на жанри, один з яких – пейзаж. З французької термін перекладається як “країна” або “місцевість”. Основною його метою є відтворення околиці на полотні. Найчастіше об’єктом виступає сподобалася художнику природа, однак тим мистецтво і багатогранно, що має широкі межі.

Міський пейзаж

У 1997 році на розкопках палацу імператора Трояна (будівництво належить до I століття до н. е.) археологи знайшли фреску, на якій виднівся якийсь портове місто. Був він справжнім або ж був частиною уяви – так і не стало відомим.

У Середньовіччі міського пейзажу відводилася малозначна роль. Він використовувався в якості заднього плану для портретів та картин на біблійні сюжети.

З XVI століття його використовували в якості карт на гравюрі або ж офорті.

Пауль Бриль (художник з Південних Нідерландів) вже в XVI столітті робив спроби впровадити міський пейзаж як самостійного жанру. Вибратися з тіні і придбати остаточну незалежність він зміг лише з середини XVII століття. У цей час вводиться термін “ведута”. Ведута – це зображення міського пейзажу у вигляді малюнка, картини або гравюри.

Найяскравіші приклади

Найвідомішими художниками міського пейзажу прийнято вважати:

1. Італійця Джованні Антоніо Каналя (Каналетто). Він був директором венеціанської школи ведутистов і був справжнім майстром своєї справи.

2. Роботи Франческо Ладзаро Гварді з Італії вивозили з собою європейські аристократи.

3. Ян Вермеев – нідерландський живописець. Більше хоч і спеціалізувався на портретах, але у нього були і геніальні пейзажні роботи.

4. Джакомо Кваренгі, який створив величезну кількість творів з російськими міськими пейзажами.

4. Едуард Гертнер – німецький художник, що працює в останню епоху до виникнення фотографій, цінується за об’єднання точності і мальовничості в одне ціле. Малював, насамперед, види своєї столиці. У 1837-1838 роках здійснив поїздку в Росію і зобразив Москви з Санкт-Петербургом.

Крім пейзажу, існувало відгалуження капричіо – це вигадані картини. Художники часто любили зображати напівзруйновані будівлі.

Кілька представників жанру:

1. Джованні Паоло Паніні відомий своїм капричіо з видами Риму.

2. Марко Річчі жив в перехідній епосі, коли бароко змінювалося на рококо.

3. Антоніо Джолі – художник італійського походження, який створював великі панорами міста.

4. Джованні Піранезі займався не тільки краєвидами, але й архітектурою з археологією. Є автором численних креслень, але на практиці не вдалося звести і половини проектів.

5. Джованні Тьєполо – останній учень з венеціанської школи, майстер фантастичних картин.

6. Франсиско Гойа – автор серії офортів “Капрічос”.

Вітчизняне надбання

Хто з російських художників писав пейзажі?

1. Михайло Іванович Махаев – майстер архітектурних картин.

2. Федір Якович Алексєєв – один з основоположників саме вітчизняного пейзажу.

3. Альберт Бенуа – не тільки художник, але і академік, викладач-аквареліст в Академії мистецтв.

4. Костянтин Олексійович Коровін – найбільший художник Росії.

5. Василь Дмитрович Полєнов – працював в історичній живопису. У 1926 році був нагороджений званням Народного художника Республіки.

Сучасне мистецтво

Автори цього часу продовжують справу своїх попередників і зображують світ очима сучасної людини:

  • Рут Грір (1936-2004) – писала картини Парижа;

  • Діана Миллсап – закінчила університет західного Іллінойсу;
  • Олексій Чернигин – живописець, інтер’єрний дизайнер і графік;
  • Дирек Кингнок – відкрив міський пейзаж з нової сторони, звернувши увагу на акварель;

  • Лін Чінг Чє – азіатський художник з Тайваню, воліє працювати аквареллю і творити дощові міські картини;

  • Сажнов Дмитро Володимирович зображує міський пейзаж олівцем.

У XXI столітті спостерігається спад рукотворних робіт, і милуватися якісними картинами, виконаними з допомогою олівця, важко.

Перераховувати списки можна нескінченно, світ вмістив і продовжує вміщати в себе величезну кількість пейзажних майстрів.

Висновок

При перегляді подібних картин виникає відчуття, ніби перед очима фото міського пейзажу – настільки велике людське майстерність. І дійсно, саме майстерність і талант художника заворожують, пробуджують в людині емоції.

Завдяки майстрам, здатним передати атмосферу створеного людиною світу, у людей є можливість переміщатися в епохи минулого і подорожувати по закутках сучасності.