Гіпертонія – що це за хвороба? Причини, стадії, ознаки та особливості лікування

Багато людей стикаються з такою проблемою, як гіпертонія. Що це таке? Це патологія, яка супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску. Недуга нерідко є первинним, але іноді проблеми з тиском виникають на тлі ураження інших органів.

Симптоми гіпертонії дуже неприємні і позначаються на якості життя пацієнта. Більш того, при відсутності терапії недуга може призвести до маси небезпечних ускладнень аж до інсульту, інфаркту і ниркової недостатності.

Сьогодні багато людей цікавляться додатковою інформацією. Чому з’являються симптоми гіпертонії? Що це таке? Які методи лікування можуть запропонувати лікар? Існує ефективна профілактика захворювання?

Гіпертонія: що це таке?

Для початку варто ознайомитися з загальною інформацією. На сьогоднішній день до числа найбільш поширених серцево-судинних захворювань відносять саме гіпертонію. Що це таке?

Даний недуга супроводжується стійким підвищенням кров’яного тиску в судинах великого кола кровообігу. В нормі у молодих людей показники тиску рівні 120/70-75 мм рт. ст. Тиск підвищується в міру дорослішання і старіння організму. Наприклад, для сорокарічного пацієнта ці показники становлять приблизно 130/80, а у пацієнтів старше 50 років — 135/85.

Якщо кров’яний тиск людини перевищує 140/90 мм рт. ст., то доцільно говорити про гіпертонії (гіпертензії). Зрозуміло, мова йде про стійку зміну показників, а не про короткочасному підвищенні тиску на фоні, наприклад, стресу або прийому деяких лікарських засобів.

Основні причини розвитку недуги

Існує величезна кількість причин розвитку гіпертонії. Що це за предрасполагающие чинники? Список досить значний.

Згідно зі статистикою важливе значення має вік. У більшості випадків артеріальна гіпертонія реєструється у людей старше 35 років — у більш молодому віці подібне захворювання вважається рідкістю.
Певне значення має і пол. Недуга частіше діагностується у чоловіків, ніж у жінок.
В даному випадку можна говорити і про спадковість. Якщо близькі родичі людини страждали від гіпертонії, то ризик розвитку такого захворювання підвищується.
До факторів ризику відносять постійні психоемоційні навантаження, стреси. На тлі подібних станів в крові різко підвищується рівень адреналіну, що супроводжується підвищенням артеріального тиску. Якщо рівень стресу високий постійно, тимчасова гіпертензія може перейти в хронічну форму.
До числа найбільш поширених причин можна віднести атеросклероз. Це захворювання супроводжується утворенням бляшок на внутрішній поверхні судин і зниженням тонусу артеріальної стінки. Звуження просвіту судини призводить до зростання артеріального тиску.
Гіпертонія і діабет також пов’язані. Більше того, існує безліч ендокринних захворювань, які можуть призвести до появи проблем з тиском (тиреотоксикоз, феохромоцитома).
Іноді підвищення артеріального тиску пов’язане з порушенням роботи видільної системи. До переліку причин можна віднести пієлонефрит, полікістоз нирок, гідронефроз, невроптоз, аневризми і тромбози ниркових артерій.
Гіпертензія може мати і нейрогенне походження. Підвищення тиску в артеріях може бути пов’язано з менінгітами, полиневропатиями, пухлинами мозку і т. д.
До факторів ризику відносять і похибки в дієті. Наприклад, надмірне вживання кухонної солі призводить до підвищення концентрації натрію в організмі. Для того щоб відновити водно-сольовий баланс, організм починає накопичувати рідина в м’яких тканинах, що призводить до збільшення об’єму крові, утворення набряків і підвищення кров’яного тиску.
Вважається, що гіподинамія збільшує ризик розвитку недуги. Дефіцит фізичної активності позначається на метаболізмі організму. Більш того, з будь-якими навантаженнями серцю справлятися набагато складніше.
До факторів ризику відносять ожиріння. Справа в тому, що поява надмірної ваги, як правило, пов’язане з неправильним харчуванням, гіпертонією, атеросклерозом.
Небезпечними є і шкідливі звички. Наприклад, куріння провокує спазм судин. Крім того, деякі компоненти сигаретного диму викликають пошкодження судин. Несприятливо на судинній системі позначається і алкоголь. Постійне зловживання спиртними напоями викликає підвищення артеріального тиску (на 5 мм рт. ст. у рік).

Сукупність вищеописаних факторів ризику в результаті призводить до розвитку стійкої, хронічної гіпертензії.

Інформація про загальні симптоми

Зрозуміло, симптоми гіпертонії безпосередньо залежать від форми і стадії розвитку недуги. На початкових етапах хвороба може і зовсім протікати без яких-небудь ознак. Надалі клінічна картина залежить від того, які саме органи-мішені вражає патологічний процес. До числа найпоширеніших симптомів відносять:

часто з’являються запаморочення;
тяжкість в голові;
біль пульсуючого характеру, яка з’являється в потилиці, поширюється на лобову і скроневу зони, область очниць;
поява «мушок» і відблисків перед очима;
періодично з’являється шум у вухах;
набряклість особи, яка найбільш виражена вранці (особливо в області повік);
нудота;
підвищена пітливість;
набряки нижніх кінцівок, кистей рук;
оніміння пальців, відчуття поколювання;
озноб, який з’являється без видимих на те причин;
підвищена дратівливість;
постійне внутрішнє напруження, незрозуміле почуття тривоги і неспокою;
проблеми з пам’яттю;
відчуття прискореного і посиленого биття серця;
зниження працездатності, постійна втома.

Зрозуміло, ці симптоми неспецифічні і можуть свідчити про найрізноманітніших захворюваннях. Саме тому так важливо звернутися до лікаря і пройти повне обстеження.

Первинна гіпертензія

Як свідчить статистика, у більшості пацієнтів недуга є первинним, причому основну роль у розвитку захворювання відіграє спадковість. В залежності від особливостей клінічної картини виділяють кілька форм недуги.

Гіперадренергіческая форма гіпертензії реєструється, як правило, у людей молодого віку. Недуга розвивається на тлі частих викидів в кров норадреналіну і адреналіну. Пацієнти скаржаться на озноб, відчуття серцебиття. Шкіра хворого червоніє, а іноді набуває червонуватий колір.
Від гипорениновой гіпертензії страждають переважно люди похилого віку. Недуга розвивається на тлі підвищеної активності реніну, а також збільшення кількості альдостерону (гормону надниркових залоз).
Гиперрениновая форма захворювання зустрічається порівняно рідко. Вона характеризується важким перебігом, швидким прогресуванням, різкими стрибками артеріального тиску. Під час нападу пацієнти скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, нудоту, слабкість.

Різновиди вторинної гіпертензії

Як вже згадувалося, існує величезна кількість захворювань, які можуть викликати розвиток вторинної гіпертонії. Відгуки лікарів свідчать про те, що подібна форма хвороби зустрічається рідше, ніж первинна гіпертензія. В залежності від причин і деяких інших характеристик виділяють кілька видів цієї патології.

Ниркова гіпертензія — захворювання, що розвивається на тлі звуження ниркової артерії. Подібне може спостерігатися при атеросклерозі ниркової артерії, її тромбозах і запаленнях. Іноді посудину пошкоджується під час травми або ж здавлюється пухлиною, гематомою. До переліку можливих причин відносять амілоїдоз, пієлонефрит, вроджену дисплазію ниркової артерії. Ця форма захворювання нерідко протікає безсимптомно. Лише зрідка пацієнти скаржаться на несильний біль у попереку, яка з’являється перед стрибком тиску.
Ендокринна гіпертонія є результатом тих чи інших гормональних порушень. У більшості випадків «винуватцем» проблем з тиском є пухлина надниркових залоз, яка безпосередньо впливає на гормональну активність.
Гемодинамічна гіпертензія, як правило, розвивається на тлі важких форм серцевої недостатності або ж при вродженій коарктації аорти.
Якщо у пацієнта є енцефалопатія, енцефаліт, пухлини, а також атеросклероз судин головного мозку, то можлива поява гіпертонії неврогенного походження.
В окрему групу виділяють лікарську гіпертензію, яка є результатом застосуванням тих чи інших препаратів (багато медикаментозні засоби після прийому дають побічні ефекти, зокрема підвищення артеріального тиску).

Легенева гіпертонія

Легенева артеріальна гіпертензія — досить рідкісна патологія, випадки якої в сучасній медичній практиці реєструються не так вже й часто. Недуга розвивається в результаті звуження судин, які несуть насичену киснем кров від тканин легенів у порожнину лівого шлуночка.

Легенева гіпертонія розвивається на тлі звуження просвіту судин, запалення стінок артерій або ж утворення тромбів. Подібне захворювання може бути спадковим, але найчастіше воно розвивається на тлі інших патологій. До числа причин можна віднести хвороби печінки, ВІЛ-інфекцію, прийом деяких препаратів (зокрема, таблеток, які використовуються для нормалізації ваги тіла) та наркотичних речовин (кокаїн, амфетамін). Іноді причини розвитку легеневої гіпертензії з’ясувати не вдається — в таких випадках лікарі говорять про ідіопатичній формі захворювання.

Лабільна гіпертензія

Багато пацієнти стикаються з таким діагнозом, як лабільна гіпертонія. Що це таке? Насправді це прикордонний стан — епізоди підвищення тиску трапляються, але зміна показників незначно.

В даному випадку пацієнтові не потрібна спеціальна терапія — правильної дієти і деяких змін в образі життя достатньо для того, щоб контролювати роботу серця і судин. Тим не менш людина повинна перебувати на обліку у лікаря і регулярно вимірювати артеріальний тиск — завжди існує ймовірність переходу лабільною гіпертензії в більш серйозну форму.

Стадії розвитку недуги

У сучасній медицині виділяють три стадії гіпертонії.

На першій стадії підвищення тиску не надто значна. Сплески гіпертензії незначні і не доставляють пацієнтові особливих незручностей.
Друга стадія супроводжується стійким підвищенням артеріального тиску.
Про третій стадії говорять в тому випадку, якщо гіпертензія призводить до важким системним ураженням організму.

Як можна побачити, симптоми і їх інтенсивність залежать від стадії гіпертонії.

Розвиток недуги і особливості симптоматики

Клінічна картина багато в чому залежить від ступеня поширення патологічного процесу. Гіпертонія 1 ступеня рідко супроводжується якимись явними порушеннями. Показники артеріального тиску коливаються в межах від 140/90 до 159/99 мм рт. ст. Пацієнти страждають від періодично виникають головного болю, підвищеної сонливості (або безсоння), швидкої стомлюваності, особливо якщо мова йде про розумовому напруженні. На жаль, пацієнти рідко звертаються за допомогою на цій стадії, списуючи симптоми на звичайну перевтома.

Гіпертонія другого ступеня супроводжується вже більш вираженими симптомами. Справа в тому, що на даному етапі вже проявляються пошкодження різних органів. Тиск пацієнта коливається в межах від 160/100 до 179/109 мм рт. ст. Високі показники тримаються постійно — тиск знижується лише після прийому таблетки. Можливі наступні порушення:

звуження коронарних судин, в результаті чого порушується трофіка міокарда (поступово розвивається кисневе голодування);
освіта на внутрішній поверхні коронарних артерій атеросклеротичних бляшок;
збільшення об’єму м’язів в області лівого шлуночка серця (гіпертрофія);
прогресуюча хронічна ниркова недостатність;
ураження судин сітківки.

Третя ступінь артеріальної гіпертензії є найбільш важкою. Верхнє тиск пацієнта вище 180 мм рт. ст., а нижнє рідко падає нижче 110 мм рт. ст. Зрозуміло, подібне порушення кровообігу позначається на функціонуванні всіх систем органів. Перелік можливих ускладнень великий.

Можливі серйозні порушення з боку серцево-судинної системи. Досить часто гіпертонія призводить до закупорки артерії, розвитку серцевої недостатності і стенокардії. Можливе відшарування стінок аорти, інфаркт міокарда.
Підвищення артеріального тиску позначається на роботі зорових аналізаторів. Можливо крововилив у сітківку, набряк диска зорового нерва.
Гіпертонія негативно позначається на роботі нирок. При відсутності лікування високий ризик розвитку ниркової недостатності.
Підвищений тиск негативно позначається на стані мозку. Можливі різні транзитні порушення мозкового кровообігу. Існує ймовірність розвитку енцефалопатії, судинних деменций. Іноді гіпертонія закінчується інсультом.

Як можна побачити, ці ускладнення досить серйозні. Більш того, при відсутності своєчасної терапії не виключена ймовірність летального результату. Саме тому гіпертонію не варто ігнорувати ні в якому разі.

Діагностичні процедури

Безумовно, при наявності проблем з тиском потрібна ретельна діагностика. Дуже важливо не тільки визначити наявність і ступінь розвитку гіпертензії, але і виявити її причини. Зрозуміло, для початку потрібно зібрати загальну інформацію для анамнезу.

У першу чергу проводиться вимірювання артеріального тиску. Тиск при гіпертонії не завжди підвищений — нерідко стрибки показника пов’язані з фізичною активністю, втомою, стресами і іншими факторами. Саме тому лікарі рекомендують добовий моніторинг — це єдиний спосіб отримати дійсно точну інформацію.
Надалі слід зовнішній огляд і фізикальне обстеження. За допомогою фонендоскопа лікар слухає серце — можлива поява шумів або інших нехарактерних звуків.
Обов’язковим є біохімічний аналіз крові. Дуже важливо визначити рівень холестерину і ліпопротеїнів, а також глюкози. Це дає можливість з’ясувати, чи існує ризик розвитку діабету, атеросклерозу і деяких інших захворювань.
Важливою діагностичною процедурою є електрокардіограма. У лікаря є можливість виявити порушення серцевого ритму, а також перевірити, чи має місце гіпертрофія лівого частини міокарда, що є одним з ознак підвищеного артеріального тиску.
Ехокардіографія дозволяє оглянути серце і клапани, виявити наявність структурних дефектів.
Обов’язковим є доплерографія і рентгенологічне дослідження грудної клітини.
При підозрі на наявність ниркових захворювань проводиться ультразвукове дослідження нирок.
Іноді додатково призначається УЗД щитовидки.

Медикаментозна терапія

Як лікувати гіпертонію? Про це вам розповість лікар. Справа в тому, що терапія безпосередньо залежить від причин, ступеня ураження організму та стадії розвитку недуги. Наприклад, гіпертонія 1 ступеня лікується з допомогою правильної дієти та фізичної активності — багатьом пацієнтам не потрібні спеціальні медикаменти. В інших же випадках застосовується досить широкий спектр препаратів.

Досить часто терапію починають із застосування діуретиків. Це сечогінні ліки, які допомагають позбутися від набряків, вивести зайву рідину з організму. Зрозуміло, застосовувати подібні засоби можна лише з дозволу лікаря. Діуретики застосовуються в комплексі з іншими засобами.
Ефективними вважаються і бета-блокатори. Такі препарати допомагають зменшити викид крові, нормалізувати серцевий ритм, знизити артеріальний тиск. Ліки застосовуються в тому випадку, якщо гіпертонія пов’язана з тахиаритмией, підвищеним коронарним ризиком, раніше перенесеним інфарктом. Варто відзначити, що подібні препарати звужують просвіт периферичних артерій і вен, тому протипоказані при облітеруючих захворюваннях судин.
Застосовуються і блокатори кальцієвих каналів, які перешкоджають скорочення м’язових клітин, тим самим знімаючи спазм стінок судин — це забезпечує зниження кров’яного тиску.
Часто використовуються блокатори рецепторів ангіотензину II. Ці препарати володіють вираженими судинозвужувальними властивостями. Більше того, вони практично не мають протипоказань і рідко викликають якісь ускладнення.
Дія альфа-блокаторів спрямоване на ослаблення скорочень стінок дрібних артеріол.
Якщо існує ризик розвитку тромбозу та інсульту, то пацієнтам призначають ліки, що розріджують кров і запобігають утворенню тромбів.

Дієта і правильний спосіб життя

Контролювати гіпертонію без ліків можливо далеко не завжди. Але навіть якщо пацієнт приймає відповідні препарати, терапію потрібно доповнити іншими немедикаментозними заходами.

Для початку треба відмовитися від шкідливих звичок, зокрема, зав’язати з курінням. Алкоголь також несприятливо позначається на стані організму. Максимально допустима доза етанолу на добу — 10-20 г (хоча і від цього краще відмовитися).
Важливим елементом терапії є правильна дієта. У меню потрібно включити свіжі фрукти і овочі, каші, морепродукти. Чи можна при гіпертонії вживати м’ясо? Безумовно, так. Але перевагу краще віддати пісним, нежирним сортам (кролятина, курятина). Страви краще варити, запікати або готувати на пару. Смажена і жирна їжі пацієнтам протипоказана. Також фахівці рекомендують обмежити кількість вживаної кухонної солі. Солона їжа сприяє скупченню рідини в організмі, що, відповідно, позначається на артеріальному тиску.
Регулярні вправи при гіпертонії також дуже важливі. Це можуть бути як прогулянки, так і біг, плавання, теніс та інші види спорту. Зрозуміло, якщо має місце гіподинамія, фізичні навантаження потрібно збільшувати поступово — це дасть час міокарду адаптуватися. Якщо мова йде про пацієнтів похилого віку і людей з різними захворюваннями опорно-рухового апарату, то краще займатися під наглядом досвідченого фізіотерапевта.
Додатково пацієнтам призначають масаж — це допомагає зняти спазм м’язів, стимулювати кровообіг, покращити трофіку прилеглих тканин.
Розвитку гіпертонії сприяє постійне психоемоційне перенапруження. Саме тому лікарі рекомендують пацієнтам вчитися контролювати рівень стресу. Іноді з цим допомагає впоратися йога, наявність заспокійливого хобі і т. д. В крайніх випадках спеціаліст може призначити м’який седативний засіб.

Лікування гіпертонії: гімнастика для шиї

Як правило, перераховані вище заходи допомагають контролювати артеріальний тиск. Існують і інші методики, які включають у схему лікування гіпертонії. Гімнастика для шиї допомагає впоратися з неприємними відчуттями, мігренню.

Насправді вправи досить прості. Потрібно лише сісти на стілець і повільно розслабити м’язи шиї, дозволивши голові опуститися під впливом сили тяжіння. Важливо знайти максимально комфортне положення і затриматися в ньому на 20 секунд. Потім голову повільно піднімають. Вправу повторюють 10-20 разів. Також ефективними є повільні нахили голови в ліву і праву сторони. Варто ще раз зазначити, що всі рухи повинні бути повільними і акуратними — різкі ривки можуть лише погіршити ситуацію.

Такі вправи особливо ефективні в тому випадку, якщо недуга пов’язаний з порушенням мозкового кровообігу. Гімнастика також допомагає зняти спазм шийних м’язів.

Профілактика: як убезпечити себе?

Ви вже знаєте про те, якими є основні симптоми гіпертонії, ступеня хвороби і причини розвитку. Але набагато простіше спробувати попередити розвиток недуги, ніж потім займатися його лікуванням.

Профілактика гіпертензії насправді дуже проста, і її правила варто починати дотримуватися ще в молодості. Позитивно позначиться на стані здоров’я регулярна фізична активність, будь то щоденні пробіжки, плавання, фітнес, спортивна ходьба або просто тривалі прогулянки. Регулярна гімнастика при гіпертонії важлива, але вона допомагає і попередити розвиток недуги. Фізична активність зміцнює серце, допомагає йому справлятися з навантаженнями, позитивно впливає на стан судинної стінки.

Важливим елементом профілактики є і правильне харчування. Потрібно обмежити кількість холестерину і кухонної солі, жирних і смажених страв, солодощів. В раціон потрібно включити свіжі овочі та фрукти, каші, злаки. Звичайно ж, варто відмовитися від шкідливих звичок — пам’ятайте, що куріння і зловживання алкоголем в першу чергу позначається на роботі серця і судин.