Дні масляної: значення, традиції та обряди

В нашій країні навряд чи знайдеться людина, яка б нічого не чув про Масниці. Більшість з нас із задоволенням її святкують, символічно проводжають зиму і відзначають прихід весни пишними гуляннями і щедрими частуваннями. Проте досить часто можна почути питання про те, в який день Масляна в цьому році.

Зараз час святкування Масляної прив’язане до Великої Великодня. Дата проведення змінюється кожен рік — її починають відзначати рівно за тиждень до Великого Посту. Самої ж Масниці в Християнському календарі немає.

Історія свята

Традиція відзначати дні Масляної зародилася в глибоку давнину, ще до прийняття на Русі християнства. У той час основна роль відводилася головного язичницького божества слов’ян — Сонцю, його прославляли й раділи приходу тепла. Час святкування як раз доводилося на час весняного рівнодення. Святкування починалися за тиждень до цього дня і тривали ще тиждень після нього.

Тривалість гулянь скоротилася до 1 тижня тільки після прийняття християнства, цей звичай зберігся до наших днів. Традиційно 7 днів Масниці ділилися на 2 половини: Вузьку Масляну, яка тривала перші 3 дні, і Широку Масницю, на яку випадали 4 решти дня тижня. У перші 3 дні люди поєднували роботу по господарству з пишними гуляннями, а всю Широку Масляну віддавалися веселощів, ласощів і розваг.

За традицією, кожного дня тижня Масляної назва своє, і воно повністю відображає звичаї та обряди свята.

Страви на Масляну

Одне з неодмінних умов проведення Масляної — випікання рум’яних млинців. Саме круглі золотисті млинці і стали головним приношенням мешканців давньої Русі своєму божеству — червоного сонечка. Вважалося, що такі піднесення умилостивят бога і пошлють сонячну весну, а потім і рясний урожай.

Однак у святковий тиждень пригощалися не тільки млинцями, але і оладками, пиріжки з різними начинками, пишними короваями. Крім того, відразу після Масниці дотримувався Великий піст, тому перед ним люди намагалися не відмовляти собі ні в чому і готували всілякі смаколики.

Що стосується приготування млинців, то в кожній родині їх готували по-особливому. Будь-яка господиня мала в арсеналі кілька коронних рецептів і завжди була рада пригостити смачним блюдом дорогих гостей. Подавати млинці і оладки було прийнято з маслом, медом, сметаною, ікрою. Про те, як називаються дні Масляної і як їх правильно проводити, варто дізнатися детальніше.

Понеділок — “зустріч”

В перший день свята Масляної закінчували приготування: добудовували гойдалки, розкатували крижані гірки. Вважалося, що чим далі будуть котитися санки з крижаної гори, тим кращим буде врожай і вищим вродить льон.

Дивіться також:  World of Tanks: танк E-100

Жителі села споруджували із соломи велику ляльку, одягали на неї яскраву жіночий одяг і саджали на жердину. З цією лялькою хлопці та дівчата ходили по селу, співали пісні і веселилися. Коли всі приготування закінчувалися, цей шест з лялькою встановлювали на найвищій горі, з якої починалися катання на санчатах. Саме тут солом’яне опудало повинно було провести весь масляний тиждень.

В цей день Масляної народ ходив один до одного в гості. Не можна було забувати ні про кого: в гості ходили до сватів, родичів, хрещених. При цьому прийнято було домовлятися про те, як провести тиждень гулянь, запрошувати до себе в гості.

З понеділка господині приймалися пекти млинці, при цьому перший млинець неодмінно віддавався убогим. У будинках накривали столи, пропонували гостям всілякі смаколики, співали і веселилися.

Вівторок — “Загравання”

Другий день Масляної зовсім не дарма отримав назву “Загравання”, так як у цей день будь-які заохочувалися забави. У молоді день починався саме з пісень і катань на зледенілих гірках. Хлопці та дівчата водили хороводи навколо солом’яної ляльки і раділи швидкого приходу весни. Одружені і заміжні приєднувалися до них ближче до вечора.

Жоден “Загравання” не обходився без катання на санях, запряжених кіньми. До цього дня коней готували спеціально: їх чистили, розчісували хвіст і гриву, а на упряжку вішали дзвіночки. Неодружені хлопці, катаючись на санках, намагалися сподобатися дівчатам: управляли саньми стоячи, застрибували в них на ходу, свистіли, кричали і всіляко привертали увагу до своєї вдачі.

Варто зазначити, що другий день Масниці в кінцевому рахунку був присвячений любовної тематики. На гуляннях хлопці вибирали дівчат, а дівчата крадькома придивлялися до молодцям. Весілля грали на Червону Гірку, що слід відразу після Великого Посту.

На вечір гуляння переміщалися з вулиці в будинку. За щедро накритими столами гості ласували гостинцями і співали пісні. У гості один до одного запрошували наступними словами: “У нас снігові гори і готові млинці напечені — просимо вас просимо”.

Середа — “Лакомка”

Третій день святкування Масниці називався “Ласункою” не випадково, адже саме з рясного смачного частування починалася середовище. В цей день виконувався і ще один звичай, за традицією молодята відправлялися “до тещі на млинці”. При цьому одягнутися треба було відповідно — молоді надягали саме ті наряди, в яких були на весіллі.

Дивіться також:  Гральні кістки: види, історія

Треба сказати, що тещі такий візит коштує чималих сил і часто влітав у копієчку, адже для зятя було прийнято готувати всілякі частування. На стіл ставили великі і маленькі млинці і оладки з ікрою, медом, сметаною та іншими начинками і закусками. Тим самим тесть з тещею висловлювали повагу до чоловіка своєї дочки і всій його родині.

Молоді і неодружені каталися з гір, ходили по селу і співали пісні. Над тими, кому цього року не пощастило одружитися, було прийнято жартувати. В якості відкупу вони віддавали солодощі та млинці.

Четвер — “Разгульник”

В який день Масниці було особливо гамірно на вулицях сіл? Звичайно ж, у четвер. Якщо до цього дня жителі сіл могли поєднати гуляння з турботами по господарству, то з Розгульного Четверга про роботу забували. Тепер всі віддавалися бурхливому несамовитого веселощів.

У будинках і на вулицях співали пісні та коломийки, грали на дудках та інших музичних інструментах, водили хороводи і танцювали. На крижаних гірках тривали катання, причому для цього в хід йшли не тільки санчата, але і все, що потрапляло під руку — перевернуті лавки, корита, шматки деревної кори.

У багатьох селах існував один обряд, суть якого нашим сучасникам чи буде ясна. Ще в середу ввечері споруджували із соломи опудало кози, ретельно поливали його водою й залишали на ніч мерзнути. З самого ранку крижану дерезу ставили на санчата, прикрашали стрічками і яскраво розфарбовували. Це опудало возили по всій селі з танцями і піснями, і пропонували покатати на ньому будь-якого охочого. Суть такої забави полягала в тому, щоб “наїзник” втримався на слизькій спині кози. Багато такого випробування не витримували і під загальний сміх завалювалися в замет.

До вечора народ наряджався в кольорові костюми і солом’яні маски звірів і ходив вулицями, співаючи пісні і задираючи перехожих. В такий день дозволено було і побитися. Бої проходили “стінка на стінку”, однак носили жартівливий, дружній характер.

П’ятниця — “Тещині Вечірки”

Таку назву дня Масляної говорить сама за себе. На п’ятий день гуляння тривали. При цьому тещі, які в середу зустрічали млинцями свого зятя, тепер відправлялися в будинок до молодого. Поодинці тещі ходити було не прийнято — з нею повинні були прийти її численні подруги і родички.

Дивіться також:  Дивногір'я, Воронезька область: як доїхати, екскурсії, пам'ятки та відгуки туристів

Щоб надіслати запрошення тещі, зятя за день до цього відправляв в їх дім “позываток”. Чим їх більше, тим більшу повагу виявлялося тещі. У відповідь на таке закликання в гості теща відправляла молодим сковороду, ополоник та іншу начиння, а тесть посилав мішок борошна і масло.

У п’ятницю особливої уваги удостоювалися молодята. Так, у багатьох селах існувала традиція спільних прогулянок на санях і обряд катання з гірки. Так, побачивши пару, неодружені чоловіки встають з одного боку саней і вимагають: “Змолоду (ім’я) на гірку”. Молода дружина після такого запрошення виходить з саней і при цьому дає поклони. Потім піднімається на гору, знову кланяється 3 рази і сідає до чоловіка на коліна. Саме так повинні проїхати з гірки молодята. Проте натовп не відпускає їх і змушує цілуватися. Проїхавши з гірки, молоді цілуються знову.

Субота — “Посиденьки Зовиці”

Згідно стародавнім російським традиціям, на шостий день святкування Масниці молода дружина запрошує в гості родичів чоловіка, зокрема, його сестер. Головне завдання — висловити свою повагу і прихильність до рідні чоловіка. Запрошені ж у цей день оцінюють уміння невістки вести домашнє господарство і обходитися з гостями. Якщо частування припали гостям за смаком, зустріч можна вважати вдалою. Якщо сестри чоловіка виявилися незаміжніми дівчатами, то господині дозволено покликати і своїх незаміжніх подруг. Під час прощання кожен гість на порозі повинен був сказати наступні слова: “Спасибі на Масниці!” При цьому гість повинен неодмінно поцілувати господиню.

Неодружені парубки й незаміжні дівчата продовжують веселощі і гуляння. Хлопці проводять кулачні бої, закидають один одного сніжками, гуляють по селі і виспівують пісні.

Прощена Неділя

Останній день Масляної часто називали й іншими назвами: “целовник”, “проводи”. В неділю було прийнято просити вибачення за всі коли-небудь заподіяні образи і прощати всіх близьких і друзів. Цей світлий свято припадав якраз перед початком Великого посту.

У заключний день Масляного тижня народ підпалював солом’яну ляльку, яка весь тиждень чекала своєї години. При цьому співали пісні і танцювали, лаяли зиму за гаряче дякували за веселі гуляння і щедре частування. Улюбленою забавою молодих при цьому були стрибки через багаття. Саме так, з танцями, піснями і танцями, на Русі було прийнято проводжати сніжну зиму і зустрічати перші сонячні дні.