Дитячі хвороби: список з назвами, причини, симптоми, діагностика та особливості лікування

Дитячі хвороби віднесені в окрему групу захворювань, що вперше виникають у віці від народження до 14 років. Лише у виняткових випадках за відсутності щеплень дитина може їх уникнути. Однак даний віковий поріг не є гарантією того, що ці інфекції не наздоженуть людини у дорослому житті.

У цій статті розглянемо пропедевтику дитячих хвороб.

Список захворювань, причини їх виникнення

Прийнято класифікувати дитячі хвороби на дві категорії. До першої групи належать захворювання, переважаючі виключно в дитячому віці:

  • кір;
  • вітрянка;
  • скарлатина;
  • поліомієліт;
  • коклюш;
  • краснуха.

У другу групу входять захворювання, які зустрічаються і в старшому віці:

  • гепатит;
  • ГРЗ;
  • менінгіт;
  • кишкові інфекції;
  • мононуклеоз.

Зараження дитячою інфекцією відбувається при контакті здорової людини з хворим, при цьому не важливо, дорослий чи дитина. До винятків відносять вік до року (грудничковый), так як організм дитини насичений материнськими антитілами, що захищають малюка від патогенних інфекцій.

До причин виникнення хвороб відносять такі фактори, як:

  • Контакт здорової дитини з хворим. Досить часто батьки не підозрюють про хворобу своєї дитини і відправляють його в дитячий садок або школу. У результаті може бути спровокована масова епідемія дитячої інфекції.
  • Низький рівень гігієни. Після відвідування вулиці або громадських закладів дитині необхідно з особливою ретельністю мити руки. Особливо це стосується відвідувань дитячих майданчиків. Мити руки необхідно після контактів з тваринами і відвідування туалету. Крім цього, перед вживанням необхідно добре мити овочі і фрукти.

Абсолютно кожному з батьків необхідно знати, що собою представляють дитячі патології, їх симптоматику, тривалість інкубаційного періоду, засоби лікування тієї чи іншої хвороби.

Розглянемо симптоми дитячих хвороб.

Краснуха

Недуга поширюється повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженою людиною.

Симптоматика проявляється у вигляді помірної інтоксикації. На тілі дитини з’являється дрібна висипка червонуватого кольору. До злиття висип не схильна. Відбувається збільшення верхніх лімфовузлів (у тому числі потиличних).

Розвиток захворювання: хвороба починає розвиватися, коли організм атакує вірус, що містить РНК, нестійкі до факторів зовнішнього середовища. Інфекція при попаданні всередину починає вражати верхній відділ дихальної системи. Далі відбувається проникнення у кров і ураження лімфатичних вузлів.

Вже з піврічного віку діти схильні до зараження краснухою. Найчастіше від захворювання страждають діти у віці 3-8 років.

Тривалість даного інфекційного захворювання складає 10-25 днів (частіше – 14-18 днів). В першу чергу з’являється висип на обличчі пацієнта, після чого плавно поширюється на все тіло. Потім починається збільшення лімфатичних вузлів, температура тіла висока (38 градусів). Через кілька днів висип зникає.

Можливі ускладнення проявляються досить рідко, найчастіше провокують енцефаліт або поліартрит.

Специфічного лікування краснухи немає необхідності. Все що потрібно – регулярно давати хворій дитині жарознижуючі засоби при високій температурі. При появі ускладнень потрібна госпіталізація дитини. Після перенесеної хвороби в організму виробляється імунітет, тому повторне зараження цією дитячою хворобою прагне до нуля.

Менінгіт

Поширюється захворювання при контакті, повітряно-крапельним шляхом.

Симптоматика проявляється запаленням слизових оболонок носоглотки – виникає біль у горлі, першіння, нежить. Температура висока (39-40 градусів). Через 2-3 дні після зараження на тілі починають з’являтися плями геморагічного типу. Потім під шкірними покривами починають з’являтися невеликі, розміром від 2 до 7 мм, крововиливи. Виникає кровотеча з носа, тахікардія, задишка. До останніх симптомів відноситься зниження пульсу, блювання, втрата свідомості. Якщо захворювання знаходиться в активній стадії, у дитини є не більш 10-19 годин. При невчасної медичної допомоги не виключено настання летального результату.

Як розвивається захворювання? В організм інфекція потрапляє через слизову рота. Потім відбувається проникнення в лімфатичні вузли, далі – в кровоносну систему. Дії вірусу піддається повністю весь організм. Менінгококи активно проникають у мозок, внаслідок чого виникає її запалення і розвивається менінгоенцефаліт.

Медична статистика вказує, що у 87% випадків хвороба вражає дітей у віці до 6 років.

Період інкубації становить 2-10 днів (частіше всього 3-4 дні). При ненаданні медичної допомоги дитині в перші 2-3 дні після появи симптомів, ймовірність смертності хворого зростає до 85%.

Менінгіт може викликати такі ускладнення, як запалення головного мозку (менінгіт гнійного типу), смерть.

Терапія менінгококової інфекції проводиться виключно в умовах стаціонару.

Профілактика захворювання передбачає проведення своєчасної вакцинації від інфекції.

Які ще дитячі хвороби бувають?

Кір

Поширюється дане інфекційне захворювання при контакті, повітряно-крапельним шляхом.

Симптоматика захворювання наступна: у дитини піднімається висока температура (до 41 градуса Цельсія), розвивається кашель, нежить і кон’юнктивіт. У перший же день захворювання у роті з’являються виразки, зовні схожі на стоматит. Далі відбувається поширення виразок на особу в області рота, щік. Дитина скаржиться на болючі відчуття в області живота, не виключена поява проносу. Знижується або повністю відсутній апетит. Це одна з найбільш частих дитячих хвороб з висипаннями.

Висип і виразки поступово поширюються на все тіло.

Розвивається хвороба наступним чином. В першу чергу кір уражаються слизова оболонка рота і носа. Далі відбувається перехід в кон’юнктиву очей. Згодом вірус проникає в кровоносну систему, викликаючи по всьому тілу специфічну висип.

Цього інфекційного захворювання схильні діти і підлітки у віці від 3 місяців до 18 років. За статистикою найчастіше хворіють діти у віці 2-6 років.

Період інкубації захворювання становить 8-14, зрідка до 18 днів. Перші три дні характеризуються появою високої температури, симптомів застуди, кон’юнктивіту. Потім починається висипання в ротовій порожнині, протягом 14 годин висип поширюється на все обличчя і тіло. Температура нормалізується, а висип зникає через 8 діб після зараження хворобою.

В результаті перенесеного кору можуть розвинутися такі ускладнення, як енцефаліт, круп, бронхіт, пневмонія, ларингіт.

Лікування пацієнта проводиться в домашніх умовах. Необхідно приймати препарати, що знижують температуру, наприклад, «Ібупрофен» або «Парацетамол». При виникненні ускладнень пацієнту показане лікування в умовах стаціонару.

До профілактичних заходів відноситься проведення дворазової вакцинації від кору у віці 1 року і 6 років.

Ще якісь дитячі хвороби бувають? Епідемічний паротит (свинка)

Поширюється захворювання при контакті з зараженим людиною, повітряно-крапельним шляхом.

До симптомів захворювання відноситься збільшений розмір привушних слинних залоз, лімфовузли також збільшуються. З’являється почервоніння в горлі, виникає біль при жуванні, піднімається температура.

Захворювання починає розвиватися після потрапляння вірусу на слизову оболонку носоглотки і ротової порожнини, потім інфекція проникає в кров. Свинка викликає ураження привушних слинних залоз, підшлункової залози, яєчок.

Епідемічного паротиту схильні діти у віці від року до 15 років. Найчастіше хвороба переноситься у віці 3-7 років.

Період інкубації даного захворювання становить 11-23 дні.

Свинка може викликати ряд ускладнень, наприклад, орхіт, панкреатит, енцефаліт, менінгіт.

Лікування здійснюється в домашніх умовах. Хворому необхідно лежати і приймати препарати для зниження температури тіла, знеболюючі. Також необхідно проводити лікарський зрошення рота (наприклад, препаратом «Тантум верде»). При виникненні ускладнень дитину слід перевести на стаціонарне лікування.

В результаті хвороби розвивається стійкий імунітет, ймовірність повторного інфікування виключена.

В якості профілактики показано вакцинацію у віці 12 місяців та в 6 років.

Скарлатина

Поширюється ця хвороба дитячого віку при контакті, повітряно-крапельним шляхом.

Симптомами є поява сильного болю у горлі, підвищення температури до 38-40 градусів, збільшення мигдаликів. Не виключена поява блювоти і дрібної висипки по всьому тілу. Відбувається блідість носогубного трикутника.

Розвиток захворювання відбувається за наступною схемою – в перші дні відбувається ураження верхніх відділів дихальної системи, потім інфекція проникає в кров, в результаті чого з’являється загальне нездужання і висип на тілі, яка починає пропадати через 5-7 днів.

Скарлатину хворіють найчастіше діти 1-10 років.

Період інкубації займає 5-7 днів. Недуга розпочинається гостро, симптоматично схоже на ангіну.

Скарлатина може спровокувати такі ускладнення, як отит, пневмонія, синусит, лімфаденіт, міокардит, запалення суглобів.

Терапія захворювання проводиться в домашніх умовах і передбачає прийом антибіотиків на основі цефтріаксону. Слід використовувати знеболюючі та антибактеріальні спреї, препарати, що знижують температуру. Дітей грудного віку, а також при виникненні ускладнень хворого необхідно перевести на стаціонарне лікування.

Після захворювання організм набуває стійкий імунітет до скарлатині.

Висновки зроблені на підставі дитячих історій хвороби.

Вітряна віспа

Поширюється захворювання в результаті прямого контакту з хворим, повітряно-крапельним шляхом.

Основними симптомами вітряної віспи є: підвищення температури до 38 градусів, виникнення по всьому тілу плям рожевого кольору. Протягом 4-7 годин висип трансформується в невеликі пухирці, через одну-дві доби бульбашки покриваються скоринкою. Характерний свербіж ураженої поверхні шкіри.

Розвивається хвороби внаслідок ураження верхніх дихальних шляхів вірусом герпесу. Потім вірус проникає в лімфатичну систему і кров. З плином часу виникає у вигляді висипу на шкірі і слизових. Підвищення температури відбувається хвилеподібно.

Хворіють на вітрянку найчастіше діти у віці 3-6 років.

Період інкубації цієї дитячої хвороби (на шкірі після неї можуть залишатися характерні ямочки-оспинки) становить 11-27 днів, в основному – 13-21 день.

Серед ускладнень даного захворювання можуть спостерігатися стоматит, круп, менінгіт, енцефаліт, пневмонія.

Терапія передбачає проведення полоскань ротової порожнини антисептиками, точкову обробку висипки розчином діамантового зеленого, прийом препаратів, що знижують температуру, застосування противірусних мазей.

Внаслідок захворювання організм набуває стійкий імунітет, ймовірність повторного зараження практично виключена.

У пропедевтику дитячих хвороб представлена ще одна небезпечна патологія.

Поліомієліт

Поширюється поліомієліт повітряно-крапельне, а також фекально-оральному сексі.

Симптоматика захворювання проявляється у вигляді високої температури, ознак застуди, проблем зі стільцем, млявості, слабкості, тілесної дратівливості, м’язової слабкості, пітливості, плутаного дихання, судом.

При зараженні інфекцією негайно уражається нервова система, вона проникає при цьому в спинний мозок. У перші 3 дні тримається висока температура до 40 градусів, з’являються хворобливі відчуття в суглобах. Потім, через 2-4 дні, у дитини спостерігаються виражені проблеми з мімікою, порушується мова. В період сильного загострення можливі випадки втрати свідомості. Вся симптоматика дитячої хвороби поступово вщухає через 2 тижні.

Поліомієліту схильні діти у віці 1-6 років.

Інкубаційний період поліомієліту – 1-3 тижні.

Дане захворювання здатне викликати досить серйозні ускладнення: викривлення суглобів і кісток, інвалідність, менінгіт.

Медицині ліки від поліомієліту не відомо, однак своєчасна вакцинація сприяє ефективному зміцненню імунітету. Період відновлення після перенесеної хвороби включає в себе активне застосування лікувальної гімнастики. При виникненні первинних симптомів поліомієліту дитини необхідно терміново госпіталізувати.

Після хвороби імунітет стійкий. Ймовірність повторного зараження виключена. Вакцинація працює ефективно, виключаючи зараження на 99%.

Продовжуємо розглядати дитячі інфекційні хвороби.

Коклюш

Коклюш поширюється при тісному контакті з зараженим людиною, тип передачі – повітряно-крапельний.

При зараженні виникають такі симптоми: дитину протягом 1-2 тижнів турбує невисока температура і звичайний кашель, який згодом стає нападоподібний. Під час нападу кашлю дитина може починати синіти, лускаються капіляри в очах.

Хвороба розвивається при проникненні інфекції в верхній відділ дихальної системи. Вірус присутній там досить довгий термін – до 1-2 місяців. Практично відразу провокуються рецептори в кашльовий зоні, розвивається безперервний кашель, іноді викликає блювотні рефлекси. Кашель може зберігатися до 3 місяців після лікування захворювання.

Коклюшу схильні діти у віці від півроку до 14 років.

Період інкубації триває від 3 до 15 днів. Хвороба залишається небезпечною для оточуючих цілий місяць після зараження.

Як ускладнення може виникнути пневмонія.

Терапія проводиться в домашніх умовах, необхідно використовувати засоби проти кашлю, іноді – антибіотики.

Профілактика коклюшу передбачає проведення вакцинації дітей до півроку.

Дифтерія

Шлях поширення цієї дитячої інфекційної хвороби повітряно-крапельний і контактно-побутовий.

Серед симптомів – підвищена до 38 градусів Цельсія температура, набряк носоглотки, біль у горлі, почервоніння мигдалин. На наступний день в горлі утворюється наліт, виникає плівка на мигдалинах, розвивається набряк підшкірної клітковини шиї.

Збудником захворювання є бактерія дифтерії, проникаюча в верхній відділ дихальних шляхів і вражаюча горло і лімфатичні вузли. Відмінною особливістю дифтерії є поява у роті дифтерійні плівки. Хвороба йде На спад через 6-10 днів після зараження. Гостра форма захворювання провокує виникнення в роті у дитини безлічі плівок, сильно набрякає горло. Не виключено летальний результат, якщо не надана своєчасна допомога.

Захворювання схильні діти у віці 1-13 років.

Період інкубації становить 2-11 днів, у більшості випадків – 3-5 днів.

Серед ускладнень – ймовірність розвитку інфекційно-токсичного шоку, круп.

Терапія передбачає термінову госпіталізацію, самолікування в домашніх умовах виключено.

Хірургія

Також дуже багато хвороб в дитячій хірургії.

Все патології можна розділити на кілька груп:

  • вроджені хвороби, тобто хвороби внутрішніх органів, що виникли із-за збоїв у внутрішньоутробному розвитку;
  • родові травми;
  • гнійно-запальні недуги;
  • ортопедичні хвороби.

Наведемо кілька патологій, які можна зустріти найбільш часто:

  • Вроджена кишкова непрохідність.
  • Гострий гематогенний остеомієліт.
  • Водянка статевих органів.
  • Пілоростеноз.
  • Ембріональна грижа.

Які ще хвороби в дитячій хірургії зустрічаються?

  • Вроджений вивих стегна.
  • Флегмона новонароджених — це гнійне запалення шкіри і підшкірно-жирової клітковини у дітей перших тижнів життя.

Люди часто цікавляться, що таке дитяча хвороба лівизни в комунізмі? Про це розповімо в кінці статті.

Кишкові інфекції

Досить часто діти страждають від кишкових інфекцій, що виникають в основному віком 1-16 років. Найбільш поширеними є:

  • Дизентерія, характеризується загальною інтоксикацією і гострим проносом. Симптоматика захворювання класична: блювота, пронос, випорожнення зі слизом, болі в животі. Лікування проводиться протимікробними засобами.
  • Ротавірусна інфекція. Розвивається при порушенні правил гігієни. Спектр ротавирусных інфекцій великий. Симптоматика включає в себе пронос, нудоту, болі в області живота, блювоту, високу температуру. Лікування домашнє або стаціонарне.

Що робити, щоб дитина в дитячому саду хвороби не підхоплював?

Профілактика

Профілактика дитячих захворювань передбачає низку наступних заходів:

  • Ізоляція від заражених дітей.
  • Загартовування дитини.
  • Щоденне провітрювання приміщень.
  • Ретельне дотримання гігієни.
  • Забезпечення дитині особистих засобів гігієни, посуду, постільної білизни.
  • Вживання виключно кип’яченої води.
  • Ретельне миття фруктів, ягід, овочів, пропонованих в їжу дитині.
  • Використання одноразових носових хусток.
  • Проведення регулярного вологого прибирання в помешканні, де проживає дитина.
  • Своєчасна вакцинація.

Хвороба «лівизни»

«Дитяча хвороба “лівизни” в комунізмі» — праця в. І. Леніна, в якому міститься різка критика тих, хто виступав проти більшовизму. До хвороб дітей це не має ніякого відношення.

Дитячі інфекційні захворювання завжди виникають несподівано. Найважливіше в таких випадках – правильно діагностувати хворобу і своєчасно надати дитині медичну допомогу. Більшість дитячих інфекцій провокують серйозні ускладнення, саме тому терапію необхідно здійснювати під керівництвом фахівця. Більшість захворювань можна уникнути, якщо вчасно зробити необхідні щеплення.