Що означає слово “єпископ” і яку роль цей чин виконує в церкві? У перекладі з грецької це слово означає «наглядач», «охоронець». В православ’ї єпископ – це вищий ступінь священства.
До православної церкви (в загальному сенсі) належить народ божий, який можна за зростанням чинів розділити на 3 категорії:
- миряни (звичайний народ, з якого обирають служителів);
- церковнослужителі (читці і сторожа, трудники, старости та інші);
- священнослужителі (диякони, священики та єпископи, які панують в цій категорії).
Рангом нижче єпископа знаходяться священики, ще нижче – диякони. Священнослужителів називають також кліром або духовенством. Диякони і священики поділяються на білих і чорних. Білим дозволено одружитися, чорним же наказано суворе утримання від шлюбу, чернецтво, повне занурення в служіння і відречення від мирського. У таких людей ні власності, ні волі, ні дружини. Лише чорне духовенство допущено до управління церквою.
Ось яке визначення слова «єпископ» дається нам у словнику: в античній Греції так називали емісарів, які прямували правлячими лідерами держави в союзні Афінам країни, для забезпечення контролю дотримання взаємних домовленостей. Іншими словами – це були наглядачі.
