Володимир Мономах мав три імені. Перше він отримав на честь предка, князя Володимира Святославича, який став прототипом билинного київського князя Червоне Сонечко. Друге ім’я – Василь дали йому при хрещенні. А третє – Мономах, що означає “единоборец”, він отримав на честь діда – імператора Візантії Костянтина. Воно й визначило його долю. Все життя Мономах провів у боротьбі за об’єднання російських земель в єдину могутню державу – Київську Русь.
Ранні роки княжича
Володимир народився в травні 1053 року в Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) – стольному граді свого батька Всеволода Ярославича. Там минуло його дитинство. Правда, інші джерела називають місцем його появи на світло Київ. Матір’ю Володимира була Марія, візантійська принцеса.
Маленького княжича рано стали навчати військовій справі. Вже в три роки його перший раз посадили на коня. А ось навчання письму та читанню почалося пізніше. Для цього до семирічного княжичеві спеціально був приставлений чернець. Проте головну науку про те, як управляти родовими землями, Володимир осягав, слухаючи настанови батька.
Безтурботна пора закінчилася швидко. В 1066 році Всеволод посадив 13-річного сина князем у Ростові. Володимир Мономах добре засвоїв батьківську науку управління, про що свідчив той факт, що він не тільки утримався на престолі, але і зміг зібрати дружину, щоб прийти на допомогу батькові в битві під Новгородом. Починаючи з цього моменту Володимиру доводилося багато часу проводити в ратних походах проти половців, а також брати участь у міжусобній боротьбі удільних руських князів.
