Водоохоронна зона – опис, межі та особливості

Це словосполучення часто можна побачити на різних інформаційних стендах, встановлених у межах міських пляжів або вздовж берегів водойм у сільській місцевості. Але про те, що таке водоохоронна зона, знає далеко не кожен чоловік.

З розміщеної на міських стендах інформації можна почерпнути лише дані про розміри цієї зони. Як правило, на цих щитках буває написано: «Водоохоронна зона. 20 метрів».

Інформативність таких стендів для людей, що виїжджають на відпочинок до берегів водойм, дорівнює нулю. Туристи в принципі не розуміють, що ж таке водоохоронна зона, які обмеження має перебування на цій природної території, як в такому місці можна відпочивати, а чого робити ні в якому разі не можна. Тому дізнатися про те, що ж це таке, потрібно самостійно, і зробити це слід до настання спекотних літніх днів.

 

Що ж це таке?

Водоохоронна зона – це вся територія, що примикає до якого-небудь водоймища в будь-якому його місці. Довжина її по лінії, перпендикулярній береговий, коливається від 50 до 200 метрів. Для пам’яток природи і заповідних територій, таких як Байкал, розміри встановлюються в спеціальному порядку, образно кажучи – індивідуально.

Всередині цієї території встановлюється прибережна смуга водоохоронної зони, що має власні межі. Незалежно від того, чи є інформаційний щит або його немає, кожен водойма, що має постійне русло або западину, має власну, захищену законом прибережну зону.