Вірш «Зелений шум» авторства Миколи Олексійовича Некрасова є одним з його найвідоміших творів. Слова з цього оповідання не раз лягали на музику, адже подібних ліричних історій в російській літературі не так багато. Прочитати повний аналіз вірша можна в даній статті.
Жанрова приналежність
Вже при першому прочитанні вірша «Зелений шум» видна рука Некрасова і його стиль. Він був письменником-реалістом і цінував застосування побутових ситуацій в мистецтві. На написання цього вірша його надихнула українська народна пісня. Письменник завжди цінував подібні твори, адже в них відображалась типова життя. Його образ селянина, який приїхав з Пітера, де трудився на благо сім’ї і дізнався про зраду дружини, відповідає ліричному стилю. Ліричний герой зберігав вірність весь час у від’їзді, а після повернення дізнається така сумна звістка. Така зав’язка часто застосовується в рольової лірики.
Історія написання
У 1856 році Микола Некрасов прочитав українську народну пісню, де був описаний цей образ, але назва «Зелений шум» пізніше придумав сам автор. До цього твору свої коментарі додав відомий літератор Максимович, який пояснював деякі рядки. Наприклад, він стверджував, що після звернення до Дніпра молодих дівчат річка ніби оживала. Природа починала вирувати навколо неї, а вся довколишня місцевість затягувалося зеленню, квіти розкривалися, а дерева починали оживати. Миколи Некрасова сильно сподобався цей образ, і він використовував його у своєму творі. Слід зазначити, що в 1856 році таке явище не називалося «Зелений шум». Автор сам придумав відповідне ім’я. Цікаво те, що написав цей шедевр Некрасов тільки в 1863 році, і тоді ж з’явилася перша публікація вірша. З цього можна зробити висновок, що образ української народної пісні надовго засів у його пам’яті, якщо він повернувся до нього через вісім років. На музику ж була покладена та частина твору, де описуються краси і пейзажі місцевості.
