Транспортний літак Ан-124 «Руслан»: опис, технічні характеристики, виробник та експлуатанти

Кожне авіаційне конструкторське бюро має такі проекти, робота над якими приносить йому почуття переваги над самим собою. Саме таким і є дітищем Ан-124 для працівників конструкторського бюро імені Антонова.

Відомий на весь світ «Руслан» свого часу справив фурор серед важких транспортників. Все ще неперевершений і унікальний літак Ан-124 продовжує завойовувати серця всіх авіалюбителів. Незважаючи на те, що українці змогли створити безліч інших чудових моделей, саме «Руслан» залишився стояти особняком завдяки відсутності аналогічних розробок серед інших авіагігантів світу.

Загальні відомості

Сьогодні Ан-124 «Руслан» — це найбільша транспортна машина, що випускається серійно. Дане транспортне повітряне судно не має жодного аналога в своїх габаритних вимірах. Більш того, літак Ан-124 є світовим рекордсменом за тоннажності і за загальним кілометражу польотного маршруту.

Основною метою для створення такого «малюка» було виконання завдань, пов’язаних з військовими потребами. Адже його розробка йшла як раз в період розвитку холодної війни. Важкий дальній транспортний літак Ан-124 «Руслан» — це справжнє породження протистояння між Радянським Союзом і Сполученими Штатами. В цілому боротьба здебільшого полягала як раз в авіаційній гонці — хто збудує кращу літальну машину, хто збудує кращу логічний ланцюжок з проектування новітнього устаткування і так далі.

Війна не означає біг напереваги з «Калашниковим», але вона має на увазі, що в будь-який момент слід бути готовим до нападу або захисту, а забезпечення військових має відбуватися у найкоротші строки. І навіть з урахуванням того, що морським шляхом або залізничним доставка вантажів завжди виходила набагато дешевше, розвиток військово-транспортної авіації стояло на першому місці.

Ідеї про новому транспортному літаку

Після випуску найбільшого турбогвинтового літака Ан-22 в 1965 році американці вступили в змагання зі своїм проектом «Локхід З-5 Галаксі», який у підсумку вийшов набагато могутніше тріумфального радянського повітряного транспортника. Тоді керівництво ЦК КПРС перед конструкторами поставило завдання створити машину, вантажопідйомність якої повинна складати близько ста сорока тонн. Таке форсування подій в першу чергу було пов’язано з престижем держави, а в другу — з розробкою оптимального функціонального літака для швидкості розгортання армії та її постачання.

Українці тут же підключилися до проекту, благо у них вже були необхідні напрацювання. Проте завдання, поставлене перед ними, теж була дещо неординарною, адже подібних машин ще ніхто і ніколи не проектував. Тому багато технічні питання вирішувалися буквально з нуля, наприклад, розробка обладнання або робота з літаковими деталями і вузлами неймовірних для того часу розмірів.

До 1971 році КБ «Антонов» вже мало креслення аж двох літаків Ан-124 «Руслан», якими уявлялися модифікації з чотирма і шістьма двигунами. Вантажопідйомність у першої моделі становила сто двадцять тонн, а у другий — сто сорок. У 1973 році за намальованим кресленнями створили справжню модель в реальну величину, і дані розміри вразили всіх глядачів, проте для початку серійного випуску необхідно було поліпшити абсолютно всі характеристики літака.

Історія створення

У підсумку для поліпшення аеродинамічних властивостей літака Ан-124 «Руслан» організували спеціальну групу інженерів, вони ж займалися вдосконаленням його міцності і безпеки. Крім цього передбачалося можлива зміна матеріалів при створенні суден цього типу. У виробництві Ан-124 брали участь кращі фахівці найрозвиненіших радянських наукових центів, тому він з’явився на світ як вінець конструкторського розуму СРСР. В той період в усьому світі не знайшлося подібних технологій, з-за цього літак був наділений абсолютно унікальними характеристиками.

Введення в експлуатацію Ан-124 відбулося в 1982 році. 24 грудня відбувся перший політ експериментальної моделі, а через три роки його спочатку представили радянським ЗМІ, а після вже повідомили про наявність транспортного кита на авіаційну виставку, що пройшла в Парижі.

Життя після розпаду СРСР

Після розпаду Союзу Ан-124 «Руслан», як і слід було очікувати, перестав випускатися на Україні у зв’язку з фінансовою депресією. А останнім повітряне судно зійшло з конвеєра Ульяновського авіазаводу в 1995 році, але модель була модифікована. Трьома роками раніше літак перетворили, прибравши все обладнання, що використовувалося десантними військами. Всередині були змінені радіонавігаційна система, а пилотская кабіна Ан-124 поповнилася приладами з англійськими написами.

Дивіться також:  Готель Lara Dinc 4* Туреччина: огляд, особливості та відгуки туристів

Крім усього було змінено вантажний відсік. Модернізували спочатку встановлені на Ан-124 двигуни, так як на них часто надходили скарги з-за збоїв в їх роботі. Але з урахуванням достатньої кількості машин на авіаційному ринку подальший випуск вони не побачили, незважаючи на численні спроби відновити виробництво, адже в даний момент світовий ринок зацікавлений у подібній моделі повітряного транспортного літака. Правда, вартість Ан-124 далеко не низька і становить близько ста мільйонів доларів.

Характеристика ВС

Літак створювався за класичною схемою «Антонових»: його крила розташовані досить високо на верхній частині фюзеляжу, а на пілонах прикріплені за два двигуна з кожної сторони. Екіпаж Ан-124 розташований у кабіні, що знаходиться, як правило, в носовій частині, з однією поправкою — літак всередині має дві палуби, і нижня використовується виключно для перевезення вантажів, а верхня — як раз для роботи льотного складу.

Також на другій палубі є місця для людей, які супроводжують вантаж, їх називають бортоператорами, і для додаткового льотного екіпажу, у разі якщо робочий час основного не проходить за встановленим законом документів. Для них передбачено вісімнадцять крісел. Вантажний відсік розділений на два герметичних люка. Власне, саме вони і є конструкційною особливістю машини. Всередині відсіку є навантажувальне обладнання, а підлогу створений з титанового матеріалу і може витримувати найсильніші навантаження.

Шасі літака складається з двадцяти чотирьох коліс, воно має кілька стійок, і, незважаючи на розміри, Ан-124 може проводити посадку навіть на грунтових ВПП. Також з допомогою шасі є можливість змінювати літаковий кліренс і кут нахилу, таким чином носова частина опускається, завдяки чому полегшується робота по погрузкам. У шасі є унікальна система повороту стійок і функція просідання.

Передній вантажний люк відкривається автоматично з використанням спеціального пульта: спочатку расщелкиваются замки «носа», після відбувається підняття самої носовій частині. Одночасно встановлюються допоміжні опори, і літак присідає завдяки викачуванню вперед передніх стійок. Рампа, яка перебуває під носовою частиною, також відкривається, а на неї розкладається гермотрап.

Всередині вантажної кабіни вміщуються чотири вертольоти Мі-8, цілий вагон поїзда, який використовується в метро або літак ССД-100 («Суперджет») зі знятими крилами і хвостовим оперенням. І найдивніше, Ан-124 «Руслан» може перевезти ракету-носій «Ангара».

Штат — вісім чоловік. До складу екіпажу входять: один командир повітряного судна, його помічник другий пілот, штурман, два бортінженера (один старший, інший — спеціалізується по авіаційному обладнанню), один бортрадист і два оператори, що займаються навантаженні і розвантаженні. Літак управляється за допомогою штурвала, який має бустерну характеристику. Це означає, що кермо може відхилятися лише з використанням гідравліки, і якщо вона відмовить, то вручну управляти їм вже не вийде. Саме для цього в системі машини застосовується 4-кратне резервування. Абсолютно вся механіка управління включає жорсткі троси і тяги.

Потужний «Руслан» — це перша радянська машина, в якій застосовували автоматику. Вона перевіряє абсолютно всю внутрішню роботу Ан-124. Більш того, прилади автоматично можуть визначити вагу борту і повідомити про критичному режимі перевантаження. Літак оснащений своїм особистим тягачем, який перевозиться на кожному рейсі і використовується для буксирування.

Технічні особливості

Технічні характеристики Ан-124 «Руслан» досить вражаючі. Так, розмах крил становить цілих 73,3 метра (ширина Червоної площі близька до цієї цифри). Довжина всього корпусу дорівнює 69 метрів, а висота — майже 21 метр (це семиповерховий будинок).

Вантажопідйомність Ан-124 різниться в залежності від категорій: нормальна злітна маса становить 392 тисячі кілограмів, а максимальна злітна маса — 405 тисяч кілограмів. Вага порожнього літака набагато менше — 173 тисячі кілограмів. Звідси випливає, що максимальний тоннаж приймання дорівнює 232 тисячам кілограмів, або 232 тоннам. Це немислима цифра! Однак корисним навантаженням вважається 120 -150 тонн.

Літак оснащений чотирма двигунами марки Д-18Т. Тяга кожного двигуна на злітному режимі складає більше 23 тонн, тобто загальна маса виллється в 12 500 кінських сил. Заправка паливних баків може тривати півгодини, і цілу добу. Кількість машин-заправників іноді доходить до сорока штук. Максимальна маса палива, що заправляється — 212 тонн, при цьому витрата палива на Ан-124 при завантаженні під зав’язку становить 12 тонн в годину, але до моменту зайняття ешелону — 17 тонн на годину. Заправка відбувається через чотири горловини. Вони знаходяться на головних стійках шасі в гондолах, і дві додаткові наявні у верхній частині крила зліва і праворуч по борту.

Дивіться також:  Дамлама: рецепти узбецької кухні

Максимальна швидкість, яку розвиває «Руслан», — 865 км на годину, а крейсерська швидкість трохи менше — 750 км у годину. Відстань, преодолеваемое з навантаженням, — 4500 км, а перегоночное — 16 500 км. Взагалі за всіма своїми характеристиками «Руслан» поступається тільки єдиному примірнику дітища конструкторського бюро імені Антонова — Ан-225, або «Мрія». На відміну від Ан-124, вантажопідйомність Ан-225 становить 225 тонн, а довжина вантажного відсіку всього на десять метрів більше, ніж у молодшого побратима. Але справа в тому, що «Мрія» був створений в одиничному екземплярі, він є літаком спеціального призначення, а «Руслан» був зібраний на двох заводах в кількості 56 штук.

Наявні модифікації

Всього існує чотири модифікації літака Ан-124:

  • Базовий варіант.
  • Цивільний варіант (Ан-124-100).
  • Покращена громадянська модель з доповненнями в системі авіоніки і збільшенням маси корисного вантажу до ста п’ятдесяти тонн (Ан-124-100М). Використовується донині.
  • Удосконалена модель, вимагає наявності трьох членів льотного екіпажу (Ан-124-102).

Вперше літак був використаний для вантажних перевезень в 1985 році при доставці кар’єрного самоскида в місто Полярний з Владивостока. Машина важила 152 тонни, тому процес пройшов в два рейси з дозаправкою.

Компанії-експлуатанти

До 1991 року всього було випущено тридцять вісім «Русланів» згідно з держзамовленням Військово-повітряних сил. Росії дісталося тридцять три з них, і це було занадто багато для виконання роботи, тому частина літаків віддали на зберігання. Однак авіаційне керівництво добре розуміло перспективи виходу на міжнародний ринок на комерційній основі, тому в серпні 1990 року в Росії створили авиаорганизацию під назвою «Волга-Дніпро», головними акціонерами якої виступили Ульяновський авіапромисловий комплекс імені Устинова, конструкторське бюро «Прогрес» у Запоріжжі і безпосередньо саме київське конструкторське бюро імені Антонова.

А вже в 1991 році спільно з англійцями зареєстрували об’єднання компаній «Волга-Дніпро» і Heavy Lift Cargo Airlines. Метою створення спільного підприємства було міжнародне просування послуг вантажоперевезень на Ан-124. Технічним директором визначили Віктора Толмачова.

Однак через деякий час «Волга-Дніпро» здобув конкурента в особі української компанії «Авіалінії Антонова» з єдиним «Мрія». Адже основний замовник в особі Росії після розвалу Союзу відвалився, а транспортний бізнес розвивати треба було.

Крім усього іншого, компанія «Політ», 224-й загін Міністерства оборони і «Аерофлот» теж стали експлуатувати Ан-124. Скільки в Росії компаній його використали? За початковим підрахунками — чотири, без урахування міжнародної корпорації.

Але самим дивним фактом експлуатації «Русланів» стало підписання договору російсько-української компанії з НАТО у 2006 році в Лейпцигу. Згідно з договором альянс отримував доступ до двадцяти бортах «Русланів», причому два з них повинні були базуватися в Лейпцигу на постійній основі.

Спочатку папери були підписані на три роки з подальшою пролонгацією, яку альянс використовував у повній мірі, так як американська модель А400М, яка передбачала замінити українські вантажівки, все ще не була випущена. НАТО використовувала не тільки Ан-124, але і «Мрія», а також Іл-76. Плюс «Русланами» користувалася і Франція під час операції в Малі (2013 рік).

На сьогодні «Волга-Дніпро» володіє дванадцятьма літаками, і це найбільший у світі оператор Ан-124. Плюс завдяки міжнародних вантажоперевезень компанія може добре стояти на ногах, адже в середньому чартерний рейс обходиться наймачеві у сімсот тисяч доларів. Географія польотів рясніє різноманітністю: вантажі доставляються у 190 країн світу, більш ніж у 1300 аеропортів. Щорічно «Волга-Дніпро» виконує тисячу двісті рейсів. Деякі замовлення з боку космічної галузі розписані на кілька років вперед, адже жоден літак не може перевозити масштабні і габаритні вантажі, крім Ан-124.

Незвичайні вантажі

У компанії є і свій список незвичайних замовлень. Так, наприклад, одного разу перевозилися гігантські кільця в п’ятдесят тонн вагою, призначені для видобутку золота. Але в момент завантаження відстань між фюзеляжем і краєм кільця становило всього 77 міліметрів, а це критична точка.

Дивіться також:  Річка Лена: джерело, напрямок течії, протяжність, гирло

У 1989 році «Руслан» перевозив апаратуру (140 тонн) для першого концерту на території СРСР групи «Пінк Флойд».

У 1992 році з ОАЕ в Швейцарії було перевезено двісті тридцять мільйонів фунтів стерлінгів на золоті (52 тонни).

У 1993 році для концерту Майкла Джексона в Росію було привезено 310 тонн музичного обладнання та сценічних пристосувань. Тоді використовувалося три борту.

У 1997 році з столиці Великобританії в Туніс Ан-124 за один прихід перевіз сто тонн обладнання для зйомок фільму «Зоряні війни».

А в 1998 році з Праги в індонезійська зоопарк перевезли шістдесят вісім тварин, включаючи гіпопотама, чотирьох жирафів, крокодилів, зебру і так далі.

Катастрофи

Всього в життя вантажівки було 4 серйозні авіакатастрофи. Перша трапилася ще в 1992 році, коли літак розбився під час другого випробувального польоту. Причиною катастрофи виявилося руйнування носового обтічника (РЛЭ), а після і всієї носовій частині. Уламки, полетевшие тому, потрапили в два правих двигуна і стали причиною їх зупинки. Літак впав у лісі біля Києва. Вижили не залишилося, загинули всі вісім випробувачів.

Наступна катастрофа сталася в 1993 році. Під час заходу на посадку в аеропорту іранського міста Кермана літак врізався в гору. За встановленими даними, сталася помилка в роботі екіпажа.

1996 рік затьмарив історію існування Ан-124 в італійському Турині. Літак був в оренді у «Аерофлоту» і прилетів для виконання особистого замовлення, що надійшло від султана Брунею, перевезення легкових автомобілів. В день прибуття йшов дощ і погода залишала бажати кращого, а смуга загальною довжиною у 3300 метрів була на ремонті, точніше її останні дев’ятсот метрів. Але екіпаж дану інформацію не отримав.

При підльоті до ЗПС командир зробив помилку, переставивши Руди на нульову позначку, а реверс поставив у вихідне положення. Відповідно, з першої спроби посадити літак не вдалося, і, пролетівши тисячу метрів від залишку ЗПС, не торкаючись її шасі, командир повів літак на друге коло. Але з чотирьох двигунів злітний режим був встановлений тільки на третьому, і з-за відсутності необхідної тяги Ан-124 почав втрачати висоту. Зачепивши шасі дах будинку, він звалився на землю.

Від падіння сталося руйнування фюзеляжу, було знищено два будинки і вбито двоє італійських громадян. З екіпажу вижили сам командир і бортінжінер, отримавши важкі травми, п’ятнадцять членів компанії відбулися легкими пораненнями, і двоє льотчиків, в минулому літали на військових літаках, загинули.

Остання — найжахливіша катастрофа. Вона відбулася в Іркутську взимку 1997 року, коли, пішовши в крутий крен, літак врізався в житловий будинок. Тоді трагедія забрала сімдесят два життя. Точна причина кружляння так і не була з’ясована, але відомо, що в момент підльоту до будинків «Руслан» намагалися відвести від житлових будівель, проте він уже був некерований.

Борт був завантажений під зав’язку не тільки вантажем, який складався з двох винищувачів Су-27, але і паливом. Військові літаки були замовлені в’єтнамськими ВПС і прямували в аеропорт Камрані. Після зльоту, вивергаючи полум’я, третій двигун глохне. Однак політ вирішили продовжувати. Але на висоті всього двадцять два метри глохне другий і слідом перший. У цей момент екіпаж намагається зв’язатися з диспетчером і повідомити про трапилася обстановці, але зв’язок переривається.

Один-єдиний робочий двигун вивів Ан-124 в лівий крен, тим самим зачепивши крилом невеликий дерев’яний будинок, через що його розвернуло і викинуло на цегляну хрущовку. Падаючи, він встиг іншим крилом зачепити і стоїть поруч дитячий будинок. У польоті літак встиг провести лише тридцять п’ять секунд.

Хвіст літака врізався в іншу будівлю. Вся місцевість аварії була охоплена полум’ям, адже з баків миттєво вилився гас, вмить спалахнувши. Так як обидві чорні скриньки були в самому епіцентрі жахливої пожежі, то відновити переговори не вдалося. Слідство так і не зміг з’ясувати, що стало причиною виключення трьох двигунів, але деякі говорять про можливе перевантаження і конструктивних недоробки самих двигунів моделі Д-18Т, зібраних українцями.