Граматика є найбільш непростий, але істотною частиною вивчення будь-якої мови. В англійській існує строгий порядок, щодо закономірностей побудови осмислених мовленнєвих відрізків. І тема умовних речень також підпорядковується ряду певних правил. Їх варто освоїти, перш ніж почати спілкуватися із співрозмовником, щоб ситуація або обставини були витлумачені вірно.
Визначення
Умовним називають пропозицію, що складається з 2 елементів: умови в додатковій частині і результату у головній.
Прийнято розділяти 4 ключових типи умовних речень в англійській мові: перший, другий, третій і нульовий. Також вони можуть бути змішаними, тобто містити умову одного типу, а підсумок – іншого. Але в будь-якому випадку пропозиції даної категорії містять певну вимогу, яке впливає на результат тієї чи іншої події.
Тип 0
Умовні речення нульового типу застосовуються у разі, коли результат завжди має місце бути, тобто наслідок є неминучим. Як правило, тут мова йде про загальні положення, а не певних ситуаціях конкретної особи. Сюди відносяться закони Всесвіту, визнані істини, наукова дійсність тощо.
Схема побудови:
| if + V1 (придаточная частина), … V1 (головна частина) |
У більшості випадків союз if (якщо) взаємозамінний із when (коли), і сенс при цьому залишається незмінним.
| Приклади | Переклад |
| If a woman is pregnant with a boy, she gives birth to a boy.
If a baby is hungry, it cries. If you throw vase up in the air, it falls and breaks. If you step into puddle, you get wet. Sugar dissolves, if you put it in hot water. |
Якщо жінка вагітна хлопчиком, вона народить хлопчика. Якщо дитина голодна, він плаче. Якщо підкинути вазу в повітря, вона впаде і розіб’ється (закон гравітації). Якщо наступити в калюжу, то промокнеш. Цукор розчиняється, якщо покласти його в гарячу воду |
