Суть, проведення та результати грошової реформи Вітте

На рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть у Росії існувало чимало проблем, які вимагали невідкладного вирішення. Однією з таких проблем були фінанси — а точніше, стрімке знецінення ходила в той час паперової валюти.

Жителі Російської імперії могли розплачуватися як срібними монетами, так і асигнаціями — проте два цих платіжних кошти ніяк не залежали один від одного, і до того ж паперових грошей було набагато більше. З кожним роком їх кількість зростала, і відповідно, цінувалися вони все менше і менше.

Суть реформи Вітте

Сергій Вітте, який був у той час міністром фінансів, вирішив звернутися до досвіду інших країн — Франції, Англії, Греції. У перерахованих країнах функціонувала подвійна система валют — паперові гроші підтримувалися золотом або сріблом, а у Франції обома металами одночасно. І кількість асигнацій суворо залежало від кількості реальних запасів дорогоцінних — тому і знецінення при такій системі не відбувалося.

У 1895 році проект був представлений на розгляд самому імператору — і отримав найвище схвалення. Треба зазначити, що таку фінансову реформу намагалися провести і до Сергія Вітте. Однак його попередники не досягали успіху через ослаблених резервів імперії. Вітте пощастило — на той момент, коли він запропонував свій законопроект, золоті запаси країни перебували в стабільному, упевненому стані.

В ході реформи, яка тривала з 1895 по 1897 рік, у фінансовій системі змінилося наступне:

  • держбанки отримали право вільно купувати золото, як і деякі приватні фінансові контори;
  • золото безперешкодно приймалося до оплати в усіх державних установах, причому це стосувалося як нещодавно викарбуваних, так і старих золотих монет;
  • були введені «ходові» золоті монети десятирублевого і пятирублевого гідності;
  • держава встановила чіткий обмінний курс — одна монета номіналом в п’ять рублів коштувала рівно 7 паперових рублів і 40 копійок.