Юристи, криміналісти і звичайні громадяни, стежать за новинами і зведеннями пригод, часто стикаються з фразою «перебував у стані афекту». Навколо цього поняття існує чимало міфів — деякі люди думають, що афект дозволяє не відповідати за скоєні вчинки, або що тимчасову неосудність легко симулювати, тим самим вплинувши на судовий вирок.
Щоб зрозуміти, як йде справа на практиці, для початку розберемося, що ж являє собою фізіологічний стан.
В чому суть афекту, і коли він важливий для судового розгляду?
Кожна людина володіє індивідуальним рівнем стресостійкості. Хтось виходить із себе при найменших неприємностей, хтось відносно спокійно реагує навіть на серйозні труднощі. Але будь-яка психіка має межі — в важкої емоційної ситуації мозок людини може «відійти», і управляти самим собою він вже не зможе. Саме це і називається афектом — тимчасове помутніння свідомості.
Здатні провокувати його дуже різні, але завжди негативні емоції — гнів, страх, біль. Підсумок завжди однаковий. Людина перестає керувати собою і робить те, на що ні за що не наважився б у спокійному стані — аж до вбивства.
