Список літературних казок: особливості авторської творчості

Казки – це дуже важливий жанр у літературі. Саме з нього і починають маленькі діти ознайомлення з світом прози і поезії. Але що вони означають, яка історія і специфіка авторських казок? Розглянемо все це нижче, а також список російських літературних казок з їх авторами та особливості.

Визначення

Казка – це жанр в літературі, заснований, як правило, на фольклорі. Може бути як прози, так і поетичної. Проте в основному це фольклорна проза, і у кожного народу є свої казки. Головною відмінністю для них зазвичай є наявність міфічних істот і/або фентезійних, фантастичних, чарівних елементів.

Але на відміну від фольклорних творів, казки завжди мають автора. Найчастіше в них йде очевидна боротьба добра і зла, хорошого чи поганого. Зазвичай є головний герой – «улюбленець» автора і, як наслідок, читача. А є і антигерой – міфічний лиходій.

Історія

Як вже говорилося вище, казки своє беруть початок з фольклору. Однак не завжди, оскільки вони можуть бути і суто авторськими. Вони з’явилися давно у вигляді фольклорних творів, які передаються з вуст в уста». На Русі довгий час існували так і поширювалися свої народні казки.

До дуже давніх казок можна віднести деякі твори. Наприклад, безліч фольклорних оповідей Стародавньої Русі і церковні притчі Середньовіччя, багато в чому нагадують розглянутий нами жанр.

Проте як окремий літературний авторський напрямок виділилися тільки в минулому столітті. А ось слово «казка» в російській мові з’явилося і того раніше – аж в XVII столітті.

Далі в Європі стали з’являтися казки вже в звичному для людей розумінні: брати Грімм, Ганс Християн Андерсен, Шарль Перро та багато інших. А ось на території сучасної Росії раніше (і досі) був дуже популярний Олександр Сергійович Пушкін. У XVIII столітті взагалі багато письменники любили брати основу з фольклору і таким чином створювати нові твори.

У XX столітті з’явилося ще більше казок. Як автори цього жанру були відомі такі великі письменники, як Максим Горький, Олексій Толстой та ін

Специфіка

Авторські казки називають ще й літературними. Як вже описувалося вище, від фольклорних творів їх відрізняє наявність автора. Свої творці були, звичайно, навіть у дуже старих народних сказань, але автори як такі губилися, тому що століттями розповіді усно переходили від одних людей до інших, іноді навіть значно видозмінюючись, так як кожна людина могла трактувати і переказувати по-різному, і так на протязі довгого часу.

Дивіться також:  Судоми в ногах вночі: причина і лікування

Ще однією відмінністю авторської казки від народної є те, що вона може бути і у віршах, і в прозі, в той час як друге – тільки в прозі (спочатку взагалі була тільки усній). Також у фольклорі зачіпається зазвичай тема протистояння добра і зла, в той час як у літературних творах, це необов’язково.

Ще однією відмінністю є те, що народні казки мають більш поверхнево описаних персонажів, а в літературних, навпаки, кожен персонаж яскраво виражений і індивідуальний. У фольклорі ще є зачин, приповідка і своєрідні мовні звороти. Вони також, як правило, ще менше, ніж літературні. Це все зумовлено тим, що передавалось усно, тому багато чого втрачалося, а розмір укорачивался, тому що з поколіннями забувалося. Але тим не менш схильність до різних мовних оборотів, властивим тільки російським казкам, збереглася. Наприклад, «жили-були», епітет «добрий молодець», а у Пушкіна: «в тридев’ятому царстві, в тридесятому державі» та ін.

Найдивніше: точного визначення авторської казки як такої не існує. Так, вона сталася від народного фольклору і сильно видозмінилася, що і допомагає у визначенні цього терміна. Збереглися фантастичні створіння, які змінюються в залежності від народу. За розміром казки, як правило, невеликі. У них обов’язково є вимисел. Але завжди можна знайти якусь мораль, що і є головною метою казки. Це відрізняє її від фентезі, де акцент робиться не на моралі, а на оповіданні сюжету, який також відрізняється тим, що в ньому більше пригод, подій, що захоплюють дух. Також фентезійні твори і епоси довгі за розміром. А світ, що описується в них, зазвичай не має фольклорної основи під собою. Він часто є вигадкою автора, який повністю створив свою реальність. У казках, навпаки, є вимисел, але він в рамках реального світу.

Види

Багато дослідників поділяють літературні казки на кілька категорій. Е. В. Померанцева, наприклад, ділить їх на 4 жанру:

  • авантюрно-новеллистические;
  • побутові;
  • про тварин;
  • чарівні.

А ось ще вітчизняний фольклорист В. Я. Пропп ділить казки на більшу кількість категорій:

Дивіться також:  Амелія: значення імені, походження, характер і доля власниці
  • Про неживу природу, тварин, рослини, предмети. Тут все просто: казки про це оповідають, відповідно, про тварин чи неживу природу як про головному елементі. Тут цікавий той факт, що такі твори рідко бувають російськими чи європейськими. Зате подібні казки часто зустрічаються у народів Африки, Північної Америки.
  • Кумулятивні казки позначають такі твори, де робиться неодноразовий сюжетний повтор, розв’язка поки не дійде до кульмінації. Так діти простіше їх сприймають. Яскравим прикладом є розповіді про ріпку і колобка.
  • Побутовий (новелістичний) жанр розповідає про різних людей по характерах. Наприклад, казка про злого обманщика або про дурного людини.
  • Надокучливі казки створені для заколисування дітей. Вони дуже короткі і прості. (Наприклад, казка про білого бичка).
  • Небилиці про те, чого не могло б бути в реальності. Варто відзначити, що всі казки мають частку вимислу, але в небылицах вимислу найбільше: що говорять тварини, очеловеченные ведмеді (живуть як люди, спілкуються і т. д.). Як правило, всі підвиди між собою перетинаються. Рідко який твір належить тільки до одного з них.
  • У російських казках ще виділяють богатирські, солдатські відгалуження.

    Найцікавіше, що казки як жанр вивчаються дуже серйозно. В Європі А. Аарне написав так званий «Покажчик казкових типів» у 1910 році, де теж є поділу на види. На відміну від типології в.я. проппа і Помаранчевої, тут додаються всім відомі європейські казки про обдурених чортів та анекдоти. На підставі робіт Аарне створив свій покажчик казкових сюжетів і С. Томпсон в 1928 р. Трохи пізніше такою типологією, але з внесенням росіян (слов’янських) видів займався фольклорист М. П. Андрєєв і ще багато інших дослідників.

    Вище ми розглянули основні підвиди, які відносяться скоріше до народної творчості. Авторські казки, як правило, набагато складніше, і типувати їх у певний піджанр непросто, але вони багато чого перейняли від фольклору і описаних вище видів як від основи. Також з багатьох джерел взяті в основу сюжетні мотиви. Наприклад, популярна в творах ненависть падчерки і мачухи.

    А тепер перейдемо до списків народних та літературних казок.

    Казки для 1 класу

    Список великий, так як знайомство з читанням діти починають з оповідань і казок, тому що вони маленькі і легкі в запам’ятовуванні і освоєнні. У першому класі рекомендують читати:

    Дивіться також:  Альберт Асадуллин: фото, біографія та особисте життя
  • Невеликі народні казки. Найчастіше вони про звірів: «Кіт і лисиця», «Колобок», «Ворона й рак», «Гуси-лебеді», а також «Сестриця Оленка та братик Іванко», «Каша із сокири», «Мужик і ведмідь», «Півник-золотий гребінець», «Морозко», «Пузир, соломинка й личак», «Теремок», «По щучому велінню» та ін.
  • Шарль Перро, «Червона Шапочка».
  • Пушкін Олександр Сергійович, «Казка про царя Салтана» та інші невеликі розповіді.
  • Літературні казки: 2 клас, список

    Діти в такому віці продовжують читати фольклорні, але починають ще й авторські твори. Список літературних казок та їх авторів:

  • Казки народні в обробці А. Н. Толстого.
  • Твори Братів Грімм, наприклад «Бременські музиканти».
  • Е. Л. Шварц, «Нові пригоди Кота у чоботях».
  • Ш. Перро: «Кіт у чоботях» і «Червона Шапочка».
  • Казки Ганса Крістіана Андерсена.
  • А також невеликі твори А. С. Пушкіна, Д. Н. Маміна-Сибіряка, П. Єршова, П. Бажова, К. Д. Ушинського та ін
  • Список літературних казок для 3 класу

    В цих класах теж читають казки, але вони довші, також стає менше народних, а більше літературних. Наприклад, всім відома казка Льюїса Керолла про Алісу в Задзеркаллі. А також більш великі казкові розповіді Мамина-Сибіряка, Салтикова-Щедріна, Пушкіна, Бажова, Жуковського, Чайковського, Перро, Андерсена та багато інших.

    4 клас

    Список літературних казок:

    • Гаршин В. М., «Казка про жабі і троянді»;
    • Жуковський В. А., «Казка про царя Берендеї», «Там небеса і води ясні»;
    • Е. Шварц «Казка про втрачений час».

    5 клас

    Літературні казки в середній школі в програмі для читання зустрічаються набагато рідше, ніж у 1-4 класах, але тим не менш є такі твори. Наприклад, казки Андерсена і Пушкіна, які є також і в початкових класах. Список літературних казок 5 класу на цьому не закінчується. Є ще твори Жуковського, Шварца і багатьох інших для дітей цього віку.

    Замість висновку

    Казка – дуже цікавий жанр, який досі вивчають різні дослідники, а діти читають по шкільній програмі. Спочатку вони були тільки народними, що передаються усно. Але потім стали з’являтися авторські літературні казки, які зазвичай беруть за основу фольклорні сюжети й персонажів. Такі твори невеликі, в них є вимисел і особливу оповідання. Але саме це і робить жанр казки особливим і відрізняє від інших.