Нам рекомендують здавати аналіз крові натще. Але чи це так принципово насправді? Чому можна спостерігати в лікарні таку картину: довга черга біля кабінету забору крові. І якась бабуся раптом дістає з сумки банан або печиво. У відповідь на здивовані погляди оточуючих вона пояснює, що хворіє і їсть кожні дві години. Потім спокійно проходить в кабінет і здає кров.
Може, й дарма придумали здавати аналіз крові натще? Давайте розбиратися.
Що це означає?
Слово “натщесерце”, що означає і чому вживається? Придивившись уважно до речі, ми побачимо його корінь “тощ”. Відразу приходить асоціація зі словом “худий” – “схудлий”.
Не дарма ж кажуть: “Він такий худий, недоїдає, напевно”. Зайва худоба міцно асоціюється з недоїданням. Ось ми і підійшли до ключового моменту. Худий – недоедающий, голодуючий.
Отже, що значить “натщесерце”? Будучи голодним. Так воно і виходить, що ми здаємо аналізи голодними.
“Голодний шлунок” і “натщесерце”
Ви знали, що це два різних поняття з медичної точки зору? Дивно звучить, але факт.
Натщесерце – це часовий проміжок між пробудженням і першим сніданком. Але не пізніше 10 години ранку. На голодний шлунок – це з 10 ранку до полудня.
Чим відрізняються ці поняття, крім тимчасової різниці? У стані натще організм ще здатний терпіти відсутність їжі. А потім починається голодування, і організм змушений заповнювати відсутність їжі власними запасами. Якщо ж їх немає, в хід йдуть клітини внутрішніх органів.
Не кожен лікар пояснює пацієнту різницю між “натщесерце” і “на голодний шлунок”.
