Що таке траур і як він проходить у різних країнах?

Кожна людина в своєму житті втрачав рідних і близьких людей. Як правило, такі дні називаються траурними, тоді дотримуються деякі негласні правила. Але трапляється, що велика кількість людей сумує з приводу події сумної події. Що таке траур, коли він носить масовий характер? Дізнаємося!

Звичаї різних країн

Висловлювати сум з приводу втрати близьких людей можна безліччю способів. В кожній країні є свої власні звичаї, які мають між собою багато спільного. Що таке траур в Африці? Це справжнє таїнство: скорботним відрубують пальці, відрізають волосся, посипають голови попелом. Жінку після загибелі чоловіка замикають на місяць в ізольованому приміщенні. Після закінчення цього часу вона виходить і покриває себе шаром бруду. Після обмивання вона повинна зробити глибокі порізи на руках, ногах і грудях. Для цього ритуалу використовується гострий камінь.

За гранню

Якщо вам здалося диким те, що в Африці існують такі традиції, то дізнавшись, що таке траур в інших місцях, ви відчуєте жах. Наприклад, на Гавайських островах існує такий звичай: після смерті вождя або короля засмучені люди вибивали собі зуби і виривали очі. При цьому вони ще й чинили жорстокі каліцтва шляхом порізів по всьому тілу. Турки воліли діяти більш прагматично. Вони різали свої обличчя так, щоб сльози і кров текли рівним однорідними струменями. В Австралії племені арунта практикувало не менш дикий спосіб вираження скорботи – після смерті тестя зять повинен був розрізати плече. Кров стікала в могилу або наносилася на тіло покійного. У разі відмови від дотримання традиції його дружину віддавали іншому чоловікові.

Схід – справа тонка

Китай славиться своїми сімейними цінностями, тому траур по батькам тут має велике значення. Він триває три роки! У цей час у родині не святкують ніяких подій, не вступають у шлюб, не носять шовкових і кольорових одягу. Чиновник має право на три роки піти зі служби, при цьому платня його зберігається. В Японії термін жалоби набагато менше: з близьким кровним родичам – рік. В цей час носиться сіра і більш темного кольору одяг. У Кореї протягом місяця померлому ставили їжу на стіл, так як вважається, що він залишається в сім’ї. По закінченні 30 днів для небіжчика призначався тільки сніданок.

Дивіться також:  Kemer Dream Hotel 4* (Кемер, Туреччина): фото, опис номерів, сервіс, відгуки

В Росії

Російські звичаї ніколи не були жорсткими і кривавими. Якою буде носити траур людина – вирішує кожен для себе сам, виходячи зі своїх моральних принципів. Прийнято завішувати дзеркала чорним кріпимо. Забороняється включати веселу музику та голосно сміятися. Чорну одяг і траурні косинки зазвичай носять перші півроку, а потім можна повернутися до звичного гардеробу. Відвідувати розважальні заклади і святкувати різні події теж небажано протягом півроку. Звичайно, в сучасному світі навіть такі традиції вже рідко хто дотримується.

Всеросійський день жалоби

Ніяких законів і правил для такого часу не прописано. Оголосити чи ні траур вирішує глава держави або глава регіону. Зазвичай це відбувається на регіональному рівні в разі загибелі десяти і більше осіб одночасно. Траур федерального масштабу оголошує Президент, якщо померло 100 осіб. Виняток становить загибель дітей – тут усе залежить тільки від рішення глави держави.

Приводом для жалоби можуть стати авіакатастрофи, теракти, стихійні лиха, ПП на заводах та підприємствах. Загибель великої кількості людей в пермському клубі «Хромая лошадь» стала приводом для загальноросійського дня скорботи. Під час жалоби на федеральних каналах відсутні розважальні передачі та реклама. У сучасній історії вже було безліч траурних днів: загибель підводного човна «Курськ», теракти в метро, «Норд-Ост», Беслан, падіння літаків. Президент навіть оголосив день жалоби 11 вересня 2001 року. Країна сумувала через разом з американцями, тому що такий траур повинен бути загальносвітовим.