Що таке песимізм? Хто такий песиміст?

Всім нам добре знайомі такі поняття, як оптимізм і песимізм. Перше з них є стихійним потоком любові, а також вираженням віри в неї. Народження ж песимізму відбувається невдоволення і поганого враження, яке триває настільки довго, що стає справжньою перешкодою на всьому життєвому шляху.

Оптимістичний настрій дарує надію. При його відсутності людина бачить попереду себе одну лише темряву і зневіру. Так що такий песимізм? Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Визначення поняття

З точки зору пересічного обивателя песимізм асоціюється зі смутком і поганим настроєм. При цьому подібне відчуття світу ніхто не вважає чимось смертельним, що здатне радикально змінити образ життя людини. Однак все набагато серйозніше, ніж здається на перший погляд. Зневіру людей часто породжує почуття безнадійності. Вони не вірять у вирішення виниклої проблеми і в наступ кращого майбутнього. Такі люди часто стають похмурими, часом і просто замикаються в собі, не бажаючи нічого робити, вважаючи, що їхнє життя повністю безглузда.

Що кажуть нам тлумачні словники?

Слово «песимізм» дуже точно передає негативні погляди на світ. У перекладі з латинської pessimus означає «найгірший» або «поганий». Що таке песимізм? Може, це риса характеру? А може, просто незначне відхилення в людській психіці або серйозна хвороба, яка руйнує особистість?

Що таке песимізм, можна дізнатися з тлумачних словників. Вони роз’яснюють, що це слово означає світогляд, що має негативний вектор сприйняття світу, а також самої людини в ньому. Тобто песимізм є явною протилежністю оптимізму. Подібна позиція не дозволяє пускати в життя успіх, любов і радість, а також значно звужує коло спілкування.

Напрям у філософії

Негативний погляд на життя можна зустріти і в одній з наукових дисциплін. Його розглядає окремий напрямок у філософії. Називається воно філософським песимізмом. Найвідомішими представниками цього напряму є Шопенгауер і Гартман. На їх думку, в цьому світі не просто все погано, а зовсім безнадійно. Саме існування людини така філософія вважає безглуздим від самого початку і до кінця.

Часто прихильники такого напрямку висловлювали песимістичні думки про сенс життя. При цьому ставилися такі питання:

— Навіщо людина народжується, якщо йому все одно доведеться померти?

— Чому процвітає несправедливість в суспільстві?

— Чому в цьому світі так багато страждань і бід?

Пробуючи дати відповіді на ці питання, філософи песимістичного напряму приходили до висновку про те, що цим світом править спочатку порочна система взаємин. При цьому той, хто дотримувався подібних поглядів, твердо вважав, що нічого змінити люди не можуть. На доказ своєї правоти ці філософи приводили в приклад всю історію людського буття, наповненого з часів Адама і Єви незліченними війнами, проблемами, сльозами і горем.

Хто вони, прихильники філософського песимізму?

Напрямок, заданий Шопенгауэром і Гартманом, існує і в даний час. Причому того, хто запідозрив прихильників філософського песимізму у відхиленнях психічного стану, не варто поспішати з висновками. Як правило, це абсолютно звичайні люди. Вони ходять на роботу і створюють сім’ї, а також беруть участь у громадській роботі. Іншими словами, не є так званими » білими воронами.

Дивіться також:  Письменник Биков Василь Володимирович: біографія, особисте життя, творчість

Їх істинний світогляд стає зрозумілим тільки в довірчій бесіді про життя. В розмові такі люди наводять безліч аргументів на користь своїх думок про порочність тієї системи речей, яка існує в світі, про безглуздість існування і т. д. І часом їх доводи досить переконливими. Нерідко після таких розмов число прихильників цього напряму стає більше.

Песимізм релігії

Варто відзначити, що в кожній з відомих на сьогоднішній день конфесій, більшою чи меншою мірою можна виявити риси зневіри. Наприклад, всі релігії обіцяють людині рай не на Землі, а на небесах після смерті. Саме цим і підкреслюється відсутність надії на гарне існування в «світі Сатани».

Згідно релігійного світогляду, людина повинна відсторонитися від нагальних справ і присвятити себе служінню Богові. Адже тільки Господь здатний вирішити всі ті проблеми, які стоять перед людством. Але варто відзначити, що віруючі люди не можуть бути названі повністю песимістами. Адже вони негативно налаштовані лише до земного буття, оптимістично дивлячись на майбутнє небесне існування.

Найгірше в цьому плані атеїстам. Адже такий песиміст — це людина, яка не вірить ні в Бога, ні в земне майбутнє людей.

Риса характеру?

Що таке песимізм? Існує думка, що характер людини формується при безпосередній вплив всього того, що його оточує. І на першому місці в цьому випадку варто соціальне середовище. Обивателі вважають, що якщо дитина народилася та виховується в благополучній родині, то песимізму в його характері взятися просто нізвідки. Однак подібний шаблон нерідко відкидається самої життям. Адже буває й таке, що людина, народжена у неблагополучній сім’ї, в якій постійно не вистачає грошей і відбуваються скандали і сварки, стає вельми успішним. Здавалося б, сталося диво. Адже така дитина ніколи не бачив в житті нічого хорошого і не повинен негативно ставитися до неї. Але тут все залежатиме від внутрішнього настрою людини і його характеру. Адже той, хто бачив, як погано живуть його батьки, здатний витягти необхідні життєві уроки і не повторювати їх шлях. У цьому випадку труднощі починають дисциплінувати людини, що дозволяє йому досягти успіху.

Буває і навпаки. Дитина, народжена в сім’ї, що стоїть на високій соціальній сходинці суспільства, ні до чого не прагне. Виростаючи, він починає з сумом дивитися на життя, в якій йому нічого не цікаво, не роблячи для успішної кар’єри ніяких зусиль.

Супутні хвороби

Що таке песимізм? Чи можна віднести такий світогляд до недуг, а песимістів вважати хворими людьми? Дуже часто такий стан, коли в цьому світі все погано, є лише негативним, сповненим негативу поглядом, який непомітно вплітається в характер людини. Але часом песимізм супроводжує певні розлади особистості. Похмурий погляд на навколишній світ виникає у людей, які страждають від синдрому хронічної втоми. У них не вистачає сил на повсякденні справи і життя при цьому сприймається, як безглузда круговерть.

Дивіться також:  Кращі динаміки на 16 см: які вибрати?

Сумно дивляться на навколишній світ і люди, схильні до кризи середнього віку. Це період, коли багато чоловіків і жінки, переступивши свій 40-річний рубіж, перестають бачити якісь перспективи власного майбутнього. Вони вважають, що їхнє життя вже закінчена, а попереду чекає лише старість і смерть. Думаючи про це постійно, люди часом доводять себе до неврозів.

Далекі від оптимістичних настроїв і ті, хто страждає від іпохондрії. Ця недуга змушує людей «знаходити» у себе «невиліковні хвороби», такі як СНІД або рак. У цьому випадку перспективи подальшого існування просто немає.

Дистимія

Але часом песимістичний настрій є симптомом самостійної хвороби, причому має важкий характер течії. Назва хвороби – «дистимія». Серед клінічних проявів патології відзначають знижений настрій, занижену самооцінку, а також недостатню здатність в отриманні задоволення. Лікарі-психіатри, описуючи таких людей, говорять про те, що на картину світу вони дивляться крізь траурний флер, бачачи в усьому тільки похмурі сторони. І навіть якщо в житті такої людини трапляється радість, то він тут же отруює свою свідомість думкою про те, що це ненадовго.

Пацієнти, які страждають від дистимії, дуже чутливі до виникаючих неприємностей і реагують на них досить гостро. На душі у таких хворих постійно тривожно. Адже вони чекають нещасть, з-за чого мають пригнічений вигляд і похмурий настрій, а також постійно похмурі.

Критерії песимізму у таких людей відображені в їх зовнішніх рисах. Це безсило повисли руки, загальмованість, повільна хода і сумне обличчя. Подібні люди, як правило, зовсім не обділені інтелектом. Тим не менше їх дуже напружує і швидко стомлює розумову працю. Вони часто не справляються зі своїм завданням, так як безсилі завершити розпочату справу.

Шкоду для життя

Песимістичний прогноз, з яким людина дивиться в майбутнє, незмінно притягує негатив. Цим він сам програмує своє життя на неприємності і невдачі. Звичайно, кожен день песиміста наповнений і поганими і хорошими подіями. Однак він не помічає позитиву. Всі його увага прикута до проблем і неприємностей.

Песиміст — це людина, яка націлює свою підсвідомість на негативну оцінку. З часом все це і стає дійсністю. Те погане, що бачить песиміст, починає матеріалізуватися. Причому при кожній невдачі така людина лише переконується в правоті власних думок. Це замикає порочне коло. Життя переходить на рейки постійного очікування неприємностей, невдач і зрад.

Подібний режим постійного очікування лікарі вважають потужним стресом для організму. Якщо ситуацію не змінити, то подібна гонка за всім негативним закінчиться депресивним станом.

Перешкода для професійної діяльності

Людина, впустивший в своє життя смуток і незадоволеність, з великою ймовірністю стане невдахою. Невпевненість у собі, що виражається в безініціативності, не дозволяє йому добре працювати і піднятися по кар’єрних сходах. Крім цього, у своїх невдачах і скаргах песимісти, як правило, звинувачують інших людей. Цим вони відштовхують оточуючих і руйнують стосунки. Песимістів часто називають скигліями, а також ходячим нещастям. Крім цього, той, хто негативно дивиться на навколишній світ, сам формує навколо себе атмосферу хвороб, пасивності і зневіри.

Дивіться також:  Вікова психологія - особливості розвитку людини і цікаві факти

Шкоду для здоров’я

Немає нічого дивного в тому, що людина, яка нічого доброго не чекає від життя, захворює набагато швидше за інших. Адже здоров’я – це одна з тих сфер, які найбільше потерпають від негативного відчуття світу. А якщо врахувати те, що хворобу можна віднести до чергового доказу несправедливості та невезіння, то у песимістів зовсім не спостерігається прагнення до одужання.

Подібні висновки були підтверджені данськими вченими. Згідно з проведеними ними дослідженнями, у песимістів на 70% підвищується ризик виникнення інфаркту міокарда. При цьому шанс померти від такої патології люди з негативним ставленням до життя, мають на 60% більший.

Позитивні риси песимізму

Варто зазначити, що негативне ставлення до навколишнього світу можна віднести в розряд «абсолютного зла». Є у цієї риси характеру і позитивна якість. Справа в тому, що дуже тісним зв’язком між собою мають песимізм і реалізм. Іншими словами, люди, які критично оцінюють навколишній світ, здатні дати реальну оцінку.

Науковцями, які проводили дослідження в цій області, було відзначено, що песимісти часто володіють підвищеним рівнем IQ. Вони точніше оцінювали ситуацію і могли здійснювати над нею свій контроль. Недарма песимістів іноді називають сумними мудрецями. Адже критичне ставлення до подій може свідчити про сумлінності людини, про його розумі і досвідченості.

У зв’язку з цим на сьогоднішній день розроблено велику кількість показників і теорій, що дозволяють визначити ідеальне співвідношення песимізму та оптимізму. При його дотриманні повинен бути знайдений якийсь компроміс між двома крайнощами. Саме середнє положення між нестримним оптимізмом і безнадійним песимізмом дозволить досягти найвищих успіхів у роботі.

Усунення негативного ставлення до життя

У тому випадку, якщо песимізм не викликане психічним захворюванням, при якому необхідно звернення до фахівців і проведення відповідного лікування, вплинути на такий світогляд можна самостійно. Відзначено, що сумовитий погляд на життя, як правило, відрізняє самотніх людей, тих, хто має низькі доходи або є безробітним. На подібний стан впливає і тривале спілкування з тими, хто страждає від депресії.

Як стати оптимістом? Насамперед, необхідно пройти тест на песимізм. Він допоможе розібратися в причинах постійно поганого настрою. Далі потрібно зробити рішучі кроки до змін в особистому житті (якщо похмурий настрій пов’язано з проблемами в сім’ї), спробувати змінити роботу, якщо негативне ставлення до світу пов’язане з постійними конфліктами з колегами і з начальством, а також навчитися відволікати себе від похмурих думок і негативних переживань. І варто пам’ятати про те, що багато людей відчувають у своєму житті ті чи інші проблеми, але далеко не всі з них впадають у відчай. Навпаки, труднощі повинні загартовувати людини і спонукати його до освоєння все нових вершин.