Православні храми в основі мають канонічне пристрій, за яким слід архітектура. Внутрішнє приміщення складається з трьох частин – притвору, середньої частини, де збирається паства, і вівтаря. Парафіяни потрапляють на богослужіння через притвор, а от з вулиці в притвор проходять через паперть.
Значення, розташування
Слово «паперть» (буквальне значення – приробити, прилаштувати) позначає криту або закритий майданчик перед входом у притвор храму. Вважається, що саме слово може походити від латинського «pauper», що означає “бідний”. У всі віки, яких вважають жебраками прибивалися до церкви і просили милостиню, стоячи на паперті перед входом в храм.
В релігійній архітектурі паперть відноситься до третьої частини споруди, що було визначено історично. У давнину російські храми складалися з двох частин – вівтаря і середньої частини, де віруючі збиралися на молитву. Пізніше до канонічних будівель стали пристроювати притвор, а до нього – паперть. До теперішнього моменту церкви мають тричастинну будову.
У перші століття християнства на відкритому майданчику перед притвором стояли каються, просять прощення гріхів віруючі. В середині майданчика часто влаштовувався невеликий басейн, наповнений чистою водою. Її використовували для омивання рук і обличчя перед входом до церкви на молитву.
