Особливу значимість при формуванні гармонійно розвиненої особистості набуває фізичне виховання. Воно дозволяє зміцнювати тілесне здоров’я, а також духовні якості підростаючої людини. Саме тому фізичне виховання являє собою один з розділів педагогіки.
В його основі знаходяться методи, що мають нерозривний зв’язок з необхідними засобами, а також принципів, що регулюють цей процес.
Трохи історії
Що таке фізичне виховання? Це не що інше, як педагогічний процес, який спрямований на вдосконалення функцій і форми людського організму, в процесі якого встановлюються рухові вміння та навички, а також пов’язані з ними знання. Все це призводить до розвитку фізичних якостей.
Витоки подібного спрямування на виховання сягають своїм корінням до самого раннього етапу розвитку людського суспільства. Його елементи існували ще при первісному ладі. В ті часи люди будували собі житло і добували їжу, охотившись на диких тварин. Подібна діяльність, яка необхідна для існування, сприяла вдосконаленню фізичних здібностей людини. Він ставав більш сильним, витривалим і швидким.
Поступово люди стали звертати увагу на те, що ті представники племені, які були більш активними й рухливими, відрізнялися особливо високою працездатністю. Це сприяло усвідомленню того, що людині потрібно виконання вправ, тобто повторюваність дій. Саме це і послужило основою фізичного виховання.
Людина, яка усвідомила ефект упражняемости, почав імітувати рухи, які були необхідні йому в трудовій діяльності. Причому робити це він почав у вільний від виконання своїх робочих обов’язків час. Так, мисливці кидали дротики, вправляючись на зображенні тварини.
Після того, як різні рухові дії стали застосовуватися поза трудових процесів, змінився їхній зміст. Поступово вони стали не чим іншим, як фізичними вправами. Це дозволило значно розширити сферу їх впливу на людину. І в першу чергу подібні дії стали ставитися до його фізичному вдосконаленню.
Згодом еволюційний розвиток показало, що свого кращого ефекту фізична підготовка досягає в тому випадку, коли людина починає займатися нею, починаючи ще з дитячого віку. Тобто у разі здійснення навчального процесу, готує дитину до життя і до праці. Все це і послужило джерелом виникнення фізичного виховання в тому сенсі, в якому ми його розуміємо в даний час.
Організовані форми даного процесу існували ще в Стародавній Греції. Вони застосовувалися у вигляді навчання молоді спортивним та військовим вправам. Однак до часів новітньої історії подібні заняття продовжували залишатися надбанням представників лише привілейованих класів або ж не виходили за рамки підготовки майбутніх воїнів.
