Що таке феодали: виникнення та визначення поняття

Феодальна держава в Західній Європі виник на уламках ослаблій і розваленої Римської імперії. Поява такого типу суспільного устрою було цілком природним способом подолання хаосу та безвладдя. Варто зауважити, що термін “феодалізм” є дуже широким поняттям і часто використовується в політичному або пропагандистському контексті. У сучасній науці відсутня єдина думка щодо цього визначення. Деякі історичні школи вважають за краще взагалі не вживати цей термін.

Визначення

Найпростіше пояснення того, що таке феодали, можна знайти в основоположному принципі середньовічної цивілізації: володіння землею в нагороду за військову службу або іншу працю. Ця соціально-економічна система являла собою набір взаємних зобов’язань сеньйорів і васалів.

В епоху Середньовіччя монарх часто не мав реальної влади і не був справжнім господарем феодального держави, в якій фактично відсутнє централізоване управління. Насправді великі землевласники, сеньйори, були повноправними панами у своїх володіннях. Головним джерелом їх економічного добробуту була праця залежних селян.

Становище кріпаків відрізнялося від становища рабів у класичному античному суспільстві. Залежні селяни самостійно вели господарство і володіли власністю, але повністю підкорялися сеньйору. Їх економічна і особиста свобода була вкрай обмежена. Селяни сплачували сеньйору податі і знаходилися в його судової юрисдикції. Влада феодалів спиралася на представників військового стану. Лицарі давали клятву вірності сеньйору, ставали його васалами і отримували взамін земельні ділянки з прикріпленими до них залежними селянами. Військовий стан посідало панівне положення в суспільстві.