Що таке фентезі? Кращі книги в жанрі фентезі. Фентезійні персонажі

Що таке фентезі? Це літературний жанр, заснований на використанні казкових і міфологічних мотивів. Він відносно молодий, сформувався на початку минулого століття. Основоположник літературного напряму – Джон Рональд Руел Толкін. Твори цього письменника визнані кращими книгами в жанрі фентезі.

Основні риси

Що таке фентезі? Це тип творів, які більше нагадує історико-пригодницький роман. Дія в романах і повістях цього жанру відбувається в нереальному світі, що нагадує Середньовіччя. Персонажі нерідко стикаються з надприродними істотами та явищами. Найчастіше оповідання побудовано на основі архетипичного сюжету.

Для того щоб відповісти на питання про те, що таке фентезі, слід порівняти цей жанр з науковою фантастикою. У чому головна відмінність? Толкін у своїх творах, наприклад, не прагне з точки зору науки пояснити світ, в якому відбуваються основні дії. Це може бути і інша планета, існування якої не доведено.

Фізичні закони у світі, в якому живуть персонажі книг фентезі, в більшості випадків відрізняються від земних. Твори наповнені міфічними істотами, такими, як дракони, гноми, ельфи, гобліни, тролі, кентаври. На питання «що таке фентезі?» багато відповідають: «Казка». Однак між цими жанрами є істотні відмінності. Чудеса в книгах фентезі відбуваються системно, це свого роду закони всесвіту, де живуть міфічні істоти.

Особливої уваги вартий таке поняття, як фентезійні раси. У творах, створених у цьому жанрі, існує поділу всіх розумних істот на етноси. Кожному притаманна особлива культура, походження. Раси – один з найбільш обов’язкових елементів фентезі.

Основа фентезі

У Середньовіччі був популярний такий жанр, як епос. Чимале поширення отримали і рицарські романи. Саме ці жанри стали основоположниками дуже популярного сьогодні літературного напряму. Середньовічні легенди, перекази, міфи – все це присутнє в багатьох фентезійних романах. Використовують представники цього жанру і традиції класичних японських, китайських та корейських творів, в яких чарівна складова досить велика.

Розвиток цей жанр набув у XX столітті. Однак деякі літературознавці фентезійними романами називають і твори російського письменника А. Ф. Вельтмана, наприклад, книгу «Кощій Безсмертний. Билина старого часу», видану в 1833 році. Білоруським основоположником жанру є Ян Барщевський. Фентезійні істоти присутні в творах англійського письменника Генрі РайдераХаггарда, а саме книгах «Блукач», «Вона», «Серце світу», «Крижані боги».

Представники жанру

Все ж до фентезійного письменникам правильно відносити тих, чия творчість довелося на 20 сторіччя. Серед таких авторів: лорд Едвард Дансени, Роберт Е. Говард, К. С. Льюїс, Джеймс Кейбелл. Звичайно ж, кращою книгою в жанрі фентезі є «Володар кілець» Толкіна, створена в 40-е роки. Твори цього автора справили могутній вплив на розвиток літературного напряму.

Письменник, якого прийнято вважати наступником Толкіна, – Крістофер Паоліні. Сьогодні фентезійні історії придбали величезну популярність. Романи і повісті представників цього жанру активно екранізують. На книжкових полицях можна бачити величезну кількість книг з фентезійного сюжетом і казковими персонажами. Твори в цьому жанрі вважаються досить затребуваним. А тому щорічно створюється величезна кількість творів різного якості. Серед них книги і російських, і зарубіжних авторів. Сформувалася навіть такий напрямок, як фентезійний детектив.

«Низька» і «висока» фентезі

Існує кілька класифікацій творів, створених у цьому жанрі. Один з російських літературознавців, наприклад, ділить фентезі на чотири види:

  • Містично-філософське.
  • Метафоричне.
  • Героїчне.
  • «Чорне».
  • Інший критик виділив такі типи фентезі:

  • Фольклорно-казковий.
  • Героїчне.
  • Героїко-епічне.
  • Мифообразующее.
  • Найпоширеніша класифікація полягає в розподілі фентезі на дві категорії: високе і низьке. Ці назви ніякого відношення не мають до якості творів. Класифікація заснована на кількості фентезійних персонажів.

    В одних книгах дія відбувається у вигаданому світі. В інших фантастичних істот не так багато. У творі високого фентезі реальний світу, як правило, зовсім не згадується. Яскравим прикладом служить знаменита книга «Володар кілець» Толкіна і твір Сапковського «Відьмак». Епічне фентезі і «високе» фентезі – літературні терміни, які часто використовуються в якості синонімів.

    Любителям цього модного жанри відомі книги, в яких фантастичні події відбуваються в реальному світі. Це твори так званого низького фентезі. Герої не вірять у чаклунство, а події, які відбуваються у творі, сприймають як дивовижні явища. Приклад – роман «Благі наміри» Геймана і Пратчетта. А ось персонажів книг, створених в жанрі високого фентезі, аж ніяк не дивує повсюдне присутність фентезійних тварин та інших загадкових істот.

    Дивіться також:  Lamborghini Huracan: італійський бог вітру

    Епічне фентезі

    Вже сам термін говорить про те, що твори цього жанру відрізняються великим об’ємом. Для епічного фентезі характерна тривала боротьба персонажів з могутнім ворогом, представником зла. У творах описані катаклізми, масштабні війни. Завдання головного героя – врятувати увесь світ або значну його частину. У творах, створених в жанрі епічного фентезі, як правило, описані походи, масштабні битви. Центральною частиною сюжету є місія головного персонажа і його друзів. У таких книгах присутній чіткий розподіл героїв на позитивних і негативних.

    Першим твором, створеним у цьому жанрі, є «Володар кілець» Толкіна. Багато сюжетні ходи, які використав письменник, стали згодом архетипичными. Толкину наслідували такі автори, як Денніс Маккірнан, Террі Брукс, Гельмут Пеш, Крістофер Паоліні. Це різновид жанру найбільш популярна. Ще один відомий приклад епічного фентезі – «Хроніки Амбера» Р. Желязни.

    Темне фентезі

    Цей піджанр близький до готиці. Темне фентезі базується на класичних фентезійних законах. Проте основу сюжету в яких творах становить не боротьба Добра зі Злом. У книгах цього піджанру негативний герой вже здобув перемогу. Його правління сприймається іншими героями як справа звичайні. Але раптом з’являються більш активні персонажі, які розгортають боротьбу проти темних сил. Основною ідеєю в таких творах служить протистояння «великого» і «малого» зла. Присутній гнітючий морок, повна безнадія. Один з основоположників темного фентезі – Р. Лавкрафт.

    Міфологічні мотиви

    Жанр заснований на фольклорних казкових сюжетах. В залежності від того, яка саме лежить міфологія у творах, виділяють ще кілька видів фентезі. Автори використовують слов’янські, скандинавські, східні мотиви. У творі «Корабель у фіорді» Єлизавети Дворецькій, наприклад, присутні елементи германо-скандинавської міфології. А в книгах «З мислячим королівств» А. Фостера, «Діти Ананси» Н. Геймана зустрічаються африканські мотиви. Допускається і синтез. Змішання міфологічних основ використовував той же Ніл Гейман у книзі «Американські боги».

    Слов’янське фентезі

    Піджанр заснований на використанні слов’янської міфології. Перші твори з’явилися як відповідь на хвилю здобуває популярність західного фентезі. Одним з представників жанру є Юрій Нікітін з серією творів «Троє з лісу». У стилі слов’янського фентезі створила ряд романів та Марія Семенова.

    В основі піджанру – поєднання стандартних фентезійних канонів та слов’янського фольклору. У сюжеті таких творів зустрічаються елементи билин, переказів, міфів. В рамках піджанру виділяють два види: героїчний і історичний. На основі російського фольклору створюють свої книжки не тільки вітчизняні письменники, але й зарубіжні. Західнослов’янські перекази використані у творах Анджея Сапковського.

    Героїчне фентезі

    Це літературний напрям має багато спільного з таким жанром, як альтернативна історія. Дія відбувається на основі відомих подій, але сюжет додані певні елементи фентезі. Один з представників піджанру – Гаррі Тертлдав. У жанрі історичного фентезі пишуть такі російські автори, як Юрій Нікітін, Олександра Мазіна, Олена Хаецкая.

    Пародії

    Фентезі у другій половині минулого століття набуло широку популярність у світі. Видавалося велика кількість неякісних творів, а потім і пародій на них. В вісімдесяті роки в світ вийшла серія творів Террі Пратчетта, яка являє собою пародію на казковий героїчний епос. Письменник став основоположником нового піджанру. Книги Пратчетта надихнули і багатьох російських авторів. Так, у 1995 році була видана книга Михайла Успенського «Там, де нас немає». Сатирою на твори популярного літературного жанру є і «Катали ми ваше Сонце» Е. Лукіна.

    Дитяче фентезі

    Це особливий піджанр. Щодо дитячого фентезі літературознавці точного визначення не дали. Прийнято вважати, що головними персонажами в таких творах є діти, що володіють унікальними здібностями. Логічним завершенням розповіді є перемога добра над злом. Багато спільного такі книги мають з романом виховання.

    Дивіться також:  Що таке ЧСВ?

    Хто є найяскравішим представником дитячого фентезі? Ім’я цього письменника відомо всім. Льюїс Керролл створив низку творів про пригоди дівчинки Аліси, які полюбилися юним читачам в усьому світі. Вони створені в 19 столітті, задовго до формування жанру фентезі. Тим не менше їх сміливо можна віднести до цього літературного напрямку.

    Джон Рональд Руел Толкін

    Письменник відомий насамперед творами «Сильмариллион», «Володар кілець», «Хоббіт, або Туди і назад», створене в жанрі високого фентезі. Толкін – один з найбільш читаних авторів 20 століття. Важко назвати точну цифру. Однак, за деякими даними, до кінця минулого століття продано більше п’ятдесяти мільйонів примірників книги «Володар Кілець», і книга стала однією з найбільш продаваних у столітті.

    Твори Толкіна переведені на більш ніж тридцять мов, включаючи японську, естонська, грецька, фінська, в’єтнамська. Дослідники творчості основоположника фентезі підрахували, що він автор більше двохсот різних публікацій. Проте широкій публіці письменник став відомий як автор «Володаря Кілець», створеного в 40-і роки ХХ століття як продовження «Хоббіта».

    Робота над твором тривала понад десять років. Ще два роки тривали переговори з видавцями. Все в цьому творі незвично: і герої, і події, і сюжет, і філософія. Читачі і дослідники одностайно відзначають дивовижне різноманіття і конкретність світу Толкіна, має свій побут, культуру, географію та історію.

    Однак творчість цього письменника привертає увагу дослідників не тільки своєю разючою популярністю і незвичністю, але і жанровою своєрідністю. Варто сказати, що і в західному, і в російському культурному просторі сформувався такий напрям у літературознавстві, як «толкинистика».

    Інші книги цього автора: «Сер Гавейн і Зелений Лицар», «Лист кисті Ниггля», «Фермер Джайлз з Хему», «Балада про Аотру і Итрун», «Чудовиська і критики», «Роверандом», «Казки Чарівної країни». Це, звичайно, далеко не повний перелік творів, створених Джоном Толкином. Варто сказати, що більша частина його книг була опублікована посмертно.

    Роджер Желязни

    Відомий американський письменник серіями творів «Хроніки Амбера». Всього на рахунку Железны близько двадцяти романів і кілька збірок оповідань. Він шестиразовий лауреат премії «Хьюго», кілька разів був удостоєний та інших нагород, вельми престижних в англомовному літературному світі.

    Перші п’ять книг із серії Хроніки Амбера: «Рушниці Авалона», «Дев’ять принців Амбера», «Знак Єдинорога», «Володіння Хаосу», «Рука Оберона». Ці твори вперше опубліковані в сімдесяті роки. Пізніше Железны написав «Карти долі», «Знак хаосу», «Кров Амбера», «Лицар тіней».

    Джоан Роулінг

    У середині дев’яностих Роулінг закінчила свій рукопис роману «Гаррі Поттер і Філософський камінь». Книга, як відомо, стала бестселером, хоча видавці далеко не відразу її оцінили. З твором Роулінг сталася історія, відома багатьом знаменитим письменникам. Рукопис була відправлена в дванадцять видавництв, скрізь була відкинута.

    Рік потому письменниця все ж отримала аванс від редактора Баррі Каннінгема з «Блумсбері». Хоча він попереджав, що у Роулінг мало шансів заробити на дитячих книгах. Вже через два роки автор «Гаррі Поттера» отримала грант у розмірі восьми тисяч фунтів на продовження історій ο персонажа, полюбився і дітям, і дорослим.

    У червні 1997 року був опублікований «Філософський камінь» з початковим накладом у тисячу примірників. Книга отримала кілька нагород. На початку 1998 року в США був проведений аукціон за право на публікацію роману, його виграло велике видавництва за сто тисяч доларів. Продовження першого роману, «Гаррі Поттер і Таємна кімната», було опубліковано в липні 1998 року. Четверту книгу випустили одночасно у Великобританії і США. Роулінг отримала премію British Book Awards як автор року.

    Террі Пратчетт

    Серед багатьох британських письменників, які прославилися на весь світ своїми фентезійними історіями, книги цього автора стали досить успішним не тільки у дитячої аудиторії, але і у дорослих. Творець «Плоского світу» розпочав свій творчий шлях у віці тринадцяти років, коли його невеликий розповідь була спочатку надрукована у шкільній газеті, а потім опублікований в літературному журналі. Потім Террі випустив свій перший роман – «Люди килима». З публікацією твору «Колір чарівництва» почався знаменитий цикл.

    Дивіться також:  Як надрукувати на комп'ютері знак параграфа: огляд методів

    Перший роман Пратчетта не справив фурору в літературному світі. Однак він став відправною точкою розвитку створеної письменником фентезійної всесвіту і трампліном в його літературній кар’єрі.

    Велику популярність циклу в першу чергу приніс сатиричний погляд на літературу, властивий автору, висміює інші романи жанру. Як зазначає сам письменник, романи ο Плоскому світі почалися як антидот від кепсько написаних творів в жанрі фентезі. Справа в тому, що в кінці сімдесятих років в Англії цей напрямок стало неймовірно популярним. Багато з творів фентезі тих днів, на думку Т. Пратчетта, були вторинні, внаслідок того, що їхні творці не хотіли чи не змогли привнести щось нове у цей жанр, розвивати його далі.

    Пародіюючи подібні творіння, Пратчетт поєднав кілька типових фентезійних всесвітів в одну і назвав її Плоским світом. Основу романів становить саме пародія на твори класичної літератури, так і на маловідомі роботи англійських письменників. У його книгах зустрічаються жарти на практично будь-яку тему від історії пірамід Єгипту до Голлівуду і класичної філософії. Серію Плоского світу умовно можна поділити на чотири цикли: ο чарівника Ринсвинде, ο відьом з Ланкра, ο нічної сторожі Анк-Морпорка і ο Смерті, не рахуючи ряду побічних творів, пов’язаних з описом самого світу.

    Дія відбувається на планеті, яка має форму диска. Іншими словами, це плоска планета, чий світ разюче відрізняється від звичної реальності. Тут світло рухається повільно, магія матеріальна, а в веселці присутні не сім, а вісім кольорів. Те, що в звичайному світі вважається міфом, у Плоскому світі цілком реально.

    Відмінною рисою серії книг ο Плоскому світі можна також вважати особливу форму оповіді, використовувану Пратчеттом. Автор описує життя і пригоди не якийсь основної групи персонажів, а навпаки ділить романи на кілька циклів, кожен з яких у свою чергу фокусується на певних героїв. Сюжетні лінії романів і місця, де розгортається дія, часто перетинаються між собою в різних творах.

    Анджей Сапковський

    Найбільш відомим твором польського письменника-фантаста є сага «Відьмак». Книги Сапковського видані російською, чеською, іспанською, німецькою, іспанською та іншими мовами. Його творчість почалося в середині вісімдесятих, коли у світ вийшла новела, що оповідає про пригоди відьмака Геральта з Ривии – одного з найвідоміших фентезійних персонажів.

    Книги Анджея Сапковського: «Час презирства», «Хрещення вогнем», «Останнє бажання», «Вежа Ластівки», «Володарка озера», «Дорога без повернення».

    Джордж Мартін

    Письменник почав свій творчий шлях в якості сценариста. Довгий час він вважав фентезі несерйозним жанром. Втім, Мартін завжди позитивно відгукувався про книзі Толкіна «Володар кілець». Однак упередження письменника було зруйновано тільки після публікації твору «Пам’ять, Скорбота і Терен». Прочитавши книгу Вільямса, Мартін вирішив і сам написати що-небудь в жанрі фентезі. Серія «Пісня Льоду і Вогню» принесла йому всесвітню популярність.

    Урсула Кребер Ле Гуїн

    Американська письменниця від інших представників фентезі відрізняється насамперед гуманітарним ухилом і акцентом на антропологію і соціологію. У її книгах безліч фантастичних деталей. Тим не менш Урсула Ле Гуїн пише насамперед про людину. Фентезійний світ, описаний в її творах, населений персонажами, володіють типовими людськими рисами. Головне в сюжеті – дорослішання героя, його пізнання, входження в іншу культуру. Найвідоміші твори Урсули Ле Гуїн – повісті про Земномор’я: «Гробниці Атуана», «Чарівник Земномор’я», «На останньому березі», «Техану».

    Знамениті персонажі фентезі

    Цей жанр став найпопулярнішим у 21 столітті. Щорічно видається величезна кількість фентезійних творів. Назвемо персонажів романів кращих авторів:

    • Принц Корвін («Хроніки Амбера»).
    • Хоббіт Фродо («Володар кілець»).
    • Геральт («Відьмак»).
    • Джон Сноу («Пісня Льоду і Вогню»).
    • Великий Маг Гед («Чарівник Земномор’я»).
    • Пітер, Едмунд, Сьюзен і Люсі («Хроніки Нарнії»).